Єнісей (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єнісей
Krasnoyarsk railway bridge 2003.jpg
Залізничний міст через Єнісей у Красноярську
Enisey.png
Басейн річки Єнісей
71°50′00″ пн. ш. 82°40′00″ сх. д. / 71.83333° пн. ш. 82.66666666666699825327668805° сх. д. / 71.83333; 82.66666666666699825327668805
Витік злиття Великого та Малого Єнісею,
м. Кизил
Координати витоку 51°43′41″ пн. ш. 94°27′07″ сх. д. / 51.72806° пн. ш. 94.45194° сх. д. / 51.72806; 94.45194
Висота витоку, м 619,5 м
Гирло Карське море
Координати гирла 71°49′46″ пн. ш. 82°42′57″ сх. д. / 71.82944° пн. ш. 82.71583° сх. д. / 71.82944; 82.71583
Висота гирла, м 0 м
Басейн Карське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни басейну Монголія Монголія, Росія Росія
Площа басейну, км² 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «�».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «�»2 580 000 км²
Прирічкові країни Монголія, Росія
Регіон Тива, Хакасія, Красноярський край
Довжина, км 3487 (4287) км
Середньорічний стік 19 800 м³/с
Притоки Ангара (пр),
Підкам'яна Тунгуска (пр),
Нижня Тунгуска (пр)
ідентифікатори та зовнішні посилання
код ДВР Росії 17010300112116100000014
GeoNames 1485999
У проекті OpenStreetMap r181988
CMNS: Єнісей на Вікісховищі

Єнісе́й (монг. Енисей мөрөн, тув. Улуг-Хем — «велика річка», евенк. Іонессі — «велика вода», хак. Ким, кет. Хук, ненець. Енся’ ям’) — річка в Сибіру, назва від древньокиргизького Ене-Сай — «мати-річка», впадає до Карського моря басейну Північного Льодовитого океану.

Географія[ред.ред. код]

Одна з найбільших річок світу: довжина від місця злиття Великого Єнісею й Малого Єнісею — 3487 км, від джерел Малого Єнісею — 4287 км, від джерел Великого Єнісею — 4092 км, від джерела ІдераСеленги — 5075 (5550) км.

Витрати води 19 800 м³/сек. За величиною стоку (624 км³) Єнісей посідає 1-е місце серед річок Росії. За площею басейну (2 580 тис. км²) — 2-е місце серед річок Росії (після Обі) і 7-е місце серед річок світу. Для басейну Єнісею характерна різка асиметричність: його правобережна частина значно більше лівобережної (85% і 15%).

Єнісей є природною межею між Західним та Східним Сибіром. Лівобережжі Єнісею закінчує величезну Західносибірську рівнину, а правобережжя є царством гірської тайги (гори Південного Сибіру і більша частина Середньосибірського плоскогір'я). Від Саян до Північного Льодовитого океану Єнісей проходить через всі кліматичні зони Сибіру.

Гідроелектростанції: Красноярська ГЕС, Саяно-Шушенська ГЕС, Майнська ГЕС.

Наприкінці XIX ст. було побудовано Об-Єнісейський канал, що з'єднав Об з Єнісеєм. Наразі канал не використовується і занедбаний.

Гідрографія[ред.ред. код]

Єнісей відноситься до річок змішаного живлення, частка снігового живлення трохи менше 50 %, дощового — 36-38 %, підземного у верхів'ях — до 16 %, до гирла вона зменшується. Замерзання Єнісею починається в низов'ях (початок жовтня). Для Єнісею характерне інтенсивне утворення шуги і осінній льодохід. Льодостав в низов'ях з кінця жовтня, в середній течії і у Красноярська — в середині листопада, в гірській частині — в кінці листопада і грудні. На окремих ділянках в руслі виникають потужні полії.

Для більшої частини Єнісею характерна розтягнута весняна повінь і літні паводки, взимку різке скорочення стоку (але рівень води падає повільно через розвиток зажорів). Для верхів'їв характерна розтягнута весняно-літня повінь. Повінь на Єнісеї починається в травні, іноді в квітні, на середньому Єнісеї дещо раніше, ніж на верхньому, на нижньому — в середині травня і на початку червня. Весняний льодохід супроводжується заторами. Розмах коливань рівня Єнісею в верхів'ях 5-7 м в розширеннях і 15-16 м в звуженнях, в нижній течії він більше (28 м у Курейки), до гирла зменшується (11,7 м у Усть-Порта).

Витрата води на початку Єнісею, у Кизила, становить 1 009 м³/сек[1], в районі Саяногорська 1 484 м³/сек[2], у Красноярської ГЕС — 2 723 м³/сек[3], в районі Красноярська — 2 864 м³/сек[4], біля Єнісейську — 7 724 м³/сек[5], після впадання Підкам'яної Тунгуски — 10 768 м³/сек[6], у Ігарки — 18 395 м³/сек[7].

Середньомісячний сток Єнісею (м³/сек), який вимірювався на гідрометричної станції в Ігарці з 1936 по 1999 рік

За величиною стоку (624 км³) Єнісей займає перше місце серед річок Росії. Середньорічна витрата води в гирлі 19 800 м³/сек, максимальна витрата у Ігарки 154 000 м³/сек. Єнісей також переносить у Карське море близько 10,5 млн. тонн алювію щорічно.

Основні притоки Єнісею[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

Міста на Єнісеї (розташування вниз за течією): Кизил, Шагонар, Саяногорськ, Мінусинськ, Абакан, Дивногорськ, Красноярськ, Сосновоборськ, Желєзногорськ, Лєсосибірськ, Єнісейськ, Ігарка, Дудінка.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]