Сахарна Головка
| селище Сахарна Головка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Севастополь |
| Район/міськрада | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1929 |
| Населення | 3523 (1998) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°35′03″ пн. ш. 33°38′22″ сх. д. / 44.58417° пн. ш. 33.63944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
50 м |
| Водойми | р. Чорна |
| Карта | |
  Сахарна Головка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сахарна Головка (або Пляу-Тепе, крим. Plău Tepe) — колишнє селище в Балаклавському районі міста Севастополя, зараз — частина міста, розташоване в північно-західній частині району, на правому березі річки Чорної, за 24 км від центру міста, поруч з однойменною вершиною, висотою 169,4 м.
Площа — 124,4 гектари.
Населення станом на 1998 рік — 3523 особи[1].
На території села знаходиться некрополь пізньоантичної культури першого I тис. н.е[2].
Над селищем височіє гора характерної конічної (майже правильної) форми з округленою вершиною. У минулому такі форми надавали цукру, переливаючи його у вигляді великих голів (їх потім слід колоти особливими щипцями). У Криму відомо, як мінімум, п'ять вершин з такою назвою. Вважається, що вершину нарекла так сама Катерина II під час своєї кримської поїздки в 1787 році (імператриця була любителькою солодкого). Згодом найменування гори перейшло і на розташоване поруч селище. Але коли це сталося — невідомо[3]. Історичних підтверджень легенда не має.
15 червня 1929 року на засіданні бюро Севастопольського райкому ВКП(б) було прийнято рішення організувати трест по забезпеченню сільгосппродукцією жителів Севастополя і особового складу Чорноморського флоту. Саме ця дата вважається днем створення селища, що виросло у невеличке село. Тоді й було змінено назву на «Севастопольський». При цьому ніякого населеного пункту на останніх довоєнних картах на цьому місці ще немає[4]. Вперше, селище і колгосп позначено на карті Генштабу СРСР 1985 року[5].
В роки німецько-радянської війни радгосп «Севастопольський» був основним постачальником овочевої і тваринницької продукції для населення обложеного міста і його околиць. За період оборони міста і його окупації в 1942-1944 роках радгосп був повністю зруйнований німецькою армією. Зі звільненням Криму в травні 1944 року і протягом наступних трьох років радгосп «Севастопольський» інтенсивно відновлювався і розширювався[6].
В 1954 році на території села було знайдено некрополь пізньоантичної культури першої половини I тис. н. е. Назва «Радгосп № 10» дано за назвою села, де велися розкопки. Пам'ятник досліджувався в 1954-1967 роках експедицією Херсонеського музею, яку в 1954-1966 роках очолював Стржелецький, а в 1967 році — Бабінов і Рижов. За цей час було відкрито майже 1000 поховальних споруд[7].
24 квітня 1957 року було приєднано Балаклавський район до міста Севастополя. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи устрою УРСР, з 1957 року село не має статусу окремого населеного пункту в складі Балаклавського району Севастопольської міськради і стає частиною міста[8].
- ↑ Населённые пункты Балаклавского района. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 травня 2020.
- ↑ Население округи Херсонеса в первой половине I тысячелетия новой эры (по материалам некрополя «Совхоз № 10»).
- ↑ Сахарная Головка — поселок сельхозработников Севастополя.
- ↑ Карта РККА Крыма • 1 км. // Etomesto.ru (1941).
- ↑ L-36 карты СССР. Одесса, Симферополь, Севастополь, Херсон, Николаев. // Etomesto.ru (1985).
- ↑ Історія совхоза с 1929 года.
- ↑ Некрополь «Совхоз 10».
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409.
|
Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |