Очікує на перевірку

Корабельна сторона (Севастополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корабельна сторона
Севастополь
Корабельна сторона
Корабельна сторона

вид на Корабельну сторону з західного берегу Південної бухти
Загальна інформація
Координати: 44°36′35″ пн. ш. 33°32′44″ сх. д. / 44.609588° пн. ш. 33.545442° сх. д. / 44.609588; 33.545442
Країна  Україна
Район Нахімовський район
Парки Малахов курган, Ушакова балка
Карта
Корабельна сторона. Карта розташування: Sevastopol
Корабельна сторона
Корабельна сторона
Корабельна сторона (Sevastopol)
CMNS: Корабельна сторона у Вікісховищі

Корабельна сторона (крим. Korabelna yaqı), розмовне Корабелка, раніше Корабельна слобідка — місцевість у Нахімовському районі Севастополя на південному березі Севастопольської бухти на схід від Південної бухти. Назва від Корабельної бухти.

Історично обмежена районом між Південною бухтою на заході та Ушаковою балкою з Малаховим курганом на сході, але у XX ст. назва поширилась на нові райони (вулиця Генерала Мельника, Проспект Перемоги, вулиця Горпищенка).


Історія

[ред. | ред. код]

Від самого заснування міста у 1783 році на березі Корабельної бухти побудували казарми для матросів. Майже в той же час тут розпочинається будівництво корабельного заводу, навколо якого селяться його робітники. Первісно в районі проживали більш бідні верстви — рибалки, візники, вантажники, солдатські і матроські сім'ї.

У 1830-1840 роки тут було 352 будинки, проживало понад 1100 осіб.

У 1828 році в в місті введені карантинні обмеження проти епідемії чуми, які були жорстко посилені у 1830 році, що поставило населення Корабельної сторони на межу виживання. У березні - червні цього ж року сталося кілька заворушень, які увійшли в історію під назвою «чумного бунту».

Наприкінці 1830-х збудовані монументальні казарми, які пізніше стали називатися іменем Михайла Лазарєва, тогочасного керівника міста.

Під час Кримської війни укріплення на Малаховому кургані мало визначальне значення у обороні Севастополя. Його взяття французькими військами 7 вересня 1855 року мало наслідком відступ російських військ на північну сторону міста та фактичне припинення бойових дій.

1875 року завершено будівництво залізниці, для чого в районі прокладений останній з 6-ти тунелів — Міський.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]