Свен-Уве Свенссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Свен-Уве Свенссон
Свен-Уве Свенссон
Свен-Уве Свенссон
Особисті дані
Народження 9 червня 1922(1922-06-09)
  Q10602615?, Швеція[1]
Смерть 21 грудня 1986(1986-12-21) (64 роки)
  лен Сконе, Швеція Швеція
Поховання Ängelholm Cemeteryd[2]
Прізвисько SOS[3]
Громадянство Швеція Швеція
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1942–1944 Швеція Дротт
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1944–1958 Швеція Гельсінгборг 252 (50)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1951–1956 Швеція Швеція 31 (8)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Свен-Уве Свенссон (швед. Sven-Ove Svensson; 9 червня 1922 — 21 грудня 1986) — шведський футболіст, правий захисник і півзахисник, двічі срібний призер чемпіонату Швеції у складі «Гельсингборга», гравець національної збірної Швеції, володар шведського спортивного звання «Stor Grabb» (дослівно — «великий хлопчик») 1956.[5][6]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Свенссон дебютував в Аллсвенскані 1944 року у складі «Гельсінгборга». Свен-Уве зіграв загалом 546 матчів у команді у всіх турнірах[6]. У 1951 році у віці 29 років дебютував у складі національної збірної Швеції та з 1953 по 1956 зіграв у 30 з 33 матчів Швеції за цей період[5] [6][7]. Свенссон отримав шведський Золотий м'яч у 1954 році. Швидкість та техніку Свенссон поєднував з ігровим інтелектом та тактичною грамотністю. У 1956 році отримав травму та завершив кар'єру футболіста.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення ігрової кар'єри Свен-Уве Свенссон продовжив роботу в тренерському штабі та адміністрації «Гельсінгборга» та «Енгельгольма»[6].

Після закінчення футбольної діяльності він став начальником пожежної охорони Кумли[5].

Помер 21 грудня 1986 року. Похований у меморіальному гаю на цвинтарі Енгельхольм[8].

Свен-Уве Свенссон послужив прообразом Багарна Олссона, персонажа книг Макса Лундгрена про вигаданий футбольний клуб «Ешойден»[5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. eu-football.info
  2. Svenskagravar
  3. 1954: Sven-Ove Svensson, HelsingborgAftonbladet.
  4. Transfermarkt.de — 2000.
  5. а б в г 1954: Sven-Ove Svensson, Helsingborg. Gudbollen. Aftonbladet. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 21 березня 2011.
  6. а б в г д "Svarta blixten" skrev historia. Helsingborgs Dagblad/hd.se. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 21 березня 2011.
  7. Stora Grabbar. Svenska Fotbollförbundet. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 21.03.2011.
  8. SvenskaGravar. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Свен-Уве Свенссон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)