Секст Херонейський
| Секст Херонейський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | приблизно 95 р. н. е. Херонея, Греція | |||
| Смерть | приблизно 185 р. н. е. ймовірно Рим | |||
| Громадянство | Римська імперія | |||
| Знання мов | ||||
| Основні інтереси | Епістемологія, філософія, етика | |||
| Літературний напрям | стоїцизм | |||
| Історичний період | елліністичний період | |||
|
| ||||
Секст з Херонеї (Greek: Sextos ho Chaironeus, c. 95 - c. 185) філософ, один із вчителів імператора Марка Аврелія. Ймовірно був племінником або онуком [1] Плутарха [2].
Суда (візантійська енциклопедія 10-го століття, заснована на багатьох стародавніх джерелах, що не збереглися до нашого часу) ідентифікує Секста з Херонеї як студента Геродота з Тарса, ким був і Секст Емпірік [3]. Так само вважав Діоген Лаерцій. [4]
Деякі історики вважають, що завдяки впливу Плутарха Секст був платоністом . [5] Інші роблять висновок, що Секст був стоїком, через згадку про Секста як одного з учителів Марка Аврелія в історичній праці [6] Historia Augusta . [7]
У Суді також згадується, що Секст з Херонеї був настільки прихильним до Марка Аврелія, що сидів у суді разом з ним.
Згадуються дві праці філософа: "Етика" ( грец. Ἠθικά Ithika ) та "Запити" ( грец. Ἐπισκεπτικά Episkeptika ), однак точно невідомо, чи були вони належали Сексту Херонейському чи Сексту Емпіріку.
Філострат [8] описує, що коли Марк був у похилому вже віці, у другій половині свого правління він отримав настанови від Секста, який викладав у Римі :
Імператор Марк був старанним учнем Секста, Беотійського філософа, і часто перебував у його товаристві та часто відвідував його у його домі. Луцій [9], який теж щойно прибув до Риму, запитав імператора, з яким зустрівся по дорозі, куди той їде і з якою ціллю, і тоді Марк відповів: «Це добре навіть для старого навчатися, тому я зараз прямую до філософа Секста, щоб дізнатися те, чого ще не знаю». І Луцій, піднявши руку до неба, сказав: «О Зевсе, імператор римлян навіть у старості бере свої скрижалі і йде навчатися до школи» [10] .
Цю зустріч датують 177–178 рр., що швидше за все було до останнього від’їзду Маркуса на війну. [11]
Філострат також записав слова Секста, який сказавГероду Аттику після смерті його дочки Елпініки : «Великий подарунок ви дасте своїй дочці, якщо стримаєте своє горе за нею». [12]
У своїх «Медитаціях » Марк говорить про Секста як про мудру і доброзичливу людину, звідти ми також дізнаємося, яку освіту він отримав від свого учителя:
Мої борги перед Секстом за великі знання та життєві уроки, що включають доброзичливість, те, як керувати домом , справжній сенс природного життя, інтуїтивну гідність та турботу про інтереси своїх друзів і добродушне терпіння до початківців.
Його особлива ввічливість до кожного надавала його оточенню чарівність, більшу, ніж будь-які лестощі, але водночас вона викликала повну повагу від усіх присутніх. Його манера визначати й систематизувати основні життєві правила була настільки ж комплексною, як і методичною. Ніколи не виявляючи ознак гніву чи будь-яких емоцій, він був водночас цілком незворушний і водночас сповнений доброзичливої прихильності.
Його схвалення завжди виражалося тихо й непомітно, і він ніколи не демонстрував свою вченість. [13]
Апулей віддає чест Сексту і Плутарху на початку «Золотого осла». [14] Секст і Плутарх були також згадані його нащадком Нікагором Афінським (близько 180-250 рр. н. е.) [15] в оплакуванні нащадка Нікагора Гімерія щодо смерті його маленького сина.
Які надії я складав на тебе! На яке нещастя засудив мене мій [злий] дух! Тепер я сумую за людиною, яка, я сподівався, буде говорити міцніше за Мінуціана, урочистіше за Нікагора, красномовніше за Плутарх, більш по - філософськи, ніж Мусоній, більш безстрашно, ніж Секст, одним словом, блискуче і краще за всіх його предків. [16]
Можливо, він є Секст, що зазначений у Хроніці Ієроніма як процвітаючий на 224-й Олімпіаді (117–121 рр. н. е.): « Плутарх Херонейський, Секст, Агатобул і Еномай вважаються видатними філософами».
Джордж Синкеллос знову згадує Секста на піку своєї відомості в період з 165 по 171 н.е., «Секст, племінник філософа Плутарха з Херонеї», допускаючи, що Секст прославився ще у молодому віці (можливо, у 25 років, у 120 році н.е.) і став найбільш відомим в старості (можливо, 70 років, у 165 р. н. е.).
- ↑ Latin nepos indicated "grandson" in the Augustan age, but by the 3rd century meant "nephew".
- ↑ Historia Augusta, Marcus Aurelius 3.2
- ↑ Suda, Sextos σ 235.
- ↑ Diogenes Laertius, Lives of the Eminent Philosophers, Book 11, Chapter 12, Section 116 https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0258%3Abook%3D9%3Achapter%3D12
- ↑ e.g., Andrew Laird in "Fiction, Bewitchment and Story Worlds: The Implications of Claims to Truth in Apuleius" in "Lies and fiction in the ancient world" 1993, p159
- ↑ Amy Richlin Parallel lives: Domitia Lucilla and Cratia, Fronto and Marcus 2011, Eugesta p 165 https://www.academia.edu/9064051/Parallel_lives_Domitia_Lucilla_and_Cratia_Fronto_and_Marcus "According to the mischievous author of the Historia Augusta – whocan never be trusted"
- ↑ Pierre Hadot The Inner Citadel, 1998, p17
- ↑ Philostratus, Vitae sophistorum ii. 9 (557) https://archive.org/stream/philostratuseuna00phil?ref=ol#page/162/mode/2up/search/sextus ; cf. Suda, Markos
- ↑ A philosopher friend of Herodes Atticus
- ↑ Philostratus, Vitae sophistorum ii. 9 (557)
- ↑ C. R. Haines, Marcus Aurelius, page 376. Loeb Classical Library.
- ↑ Philostratus, Vitae sophistorum ii. 9 (557) https://archive.org/stream/philostratuseuna00phil?ref=ol#page/164/mode/2up/search/sextus
- ↑ Marcus Aurelius, Meditations, i. 9
- ↑ Apuleius, The Golden Ass, 1.2
- ↑ Sylloge Inscriptionum Graecarum: 845, cited in Die Fragmente Der Griechischen Historiker 1999 ISBN 9004113045 p. 227
- ↑ Himerius, Robert J. Penella, Man and the Word: The Orations of Himerius 2007 ISBN 0520250931 p. 32