Сербін Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сербін Володимир Михайлович
Народився 14 липня 1896(1896-07-14)
Носівка, Носівська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 21 травня 1944(1944-05-21) (47 років)
·кишкова непрохідність[1]
Поховання Grave of Vladimir Serbind
Країна  СРСР
Діяльність воєначальник
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Партія РКП(б)
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За оборону Ленінграда» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Володимир Михайлович Сербін (1896–1944) — генерал-майор Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Громадянської і Великої Вітчизняної воєн, Червонопрапорник (1921).

Біографія[ред. | ред. код]

Могила Сербіна на Меморіалі Вічної Слави в Києві.

Володимир Сербін народився 14 липня 1896 року поблизу Мрина, нині Носівського району Чернігівської області України)[2]. У 1918 році пішов на службу в Робітничо-селянську Червону Армію . Брав участь в боях Громадянської війни[3].

Наказом Революційної Військової Ради Республіки № 351 в 1921 році командир батальйону 538-го стрілецького полку Володимир Михайлович Сербін був нагороджений орденом Червоного Прапора РРФСР[4].

Після закінчення Громадянської війни Сербін продовжив службу в Червоній Армії. З січня 1942 року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. Воював на інтендантських посадах, був начальником тилу 4-ї армії, потім заступником начальника тилу Волховського фронту . Керував постачанням діючих частин фронту під час найважливіших бойових операцій, в тому числі прориву блокади Ленінграда і звільнення Новгорода[3]. 16 жовтня 1943 року Сербину було присвоєно звання генерал-майора.

З березня 1944 року Сербін служив начальником тилу 70-ї армії 1-го Білоруського фронту. Провів велику роботу з підтягування розтягнутих ліній постачання, збиванню докупи апарату тилу, будівництва вузькоколійок і автомобільних доріг[3].

Генерал-майор Володимир Сербін помер в госпіталі № 3298 70-й армії від непрохідності кишечника 21 (за іншими даними, 24) травня 1944 року. Похований на Меморіалі Вічної Слави в Києві[2].

Був також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня і медалями[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://pamyat-naroda.ru/heroes/memorial-chelovek_donesenie4471332/
  2. ↑ а б Матеріали ОБД «Мемориал».
  3. ↑ а б в г Матеріали ОБД «Подвиг народа».
  4. ↑ «Сборник лиц, награждённых орденом Красного Знамени и Почётным революционным оружием». Воениздат, 1926.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сербін_Володимир_Михайлович&oldid=29887214