Сколопендра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сколопендра
Кільчаста сколопендра, що зловила коника
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eucaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Багатоніжки (Myriapoda)
Клас: Губоногі (Chilopoda)
Ряд: Сколопендри (Scolopendrida)
Родина: Сколопендрові (Scolopendridae)
Рід: Сколопендра (Scolopendra)
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Scolopendra
Віківиди: Scolopendra
EOL: 14054
ITIS: 1090735
NCBI: 41364
Fossilworks: 304879

Сколопе́ндра (Scolopendra) — рід безхребетних хижих отруйних тварин з класу губоногих групи багатоніжок. Живуть переважно в тропіках і субтропіках, в Україні зустрічаються в південних областях та Криму. Мають розмір до 10—15 см, тропічні види — до 30 см. Відомо близько 90 видів.

Сколопендри харчуються дрібними безхребетними, великі тропічні сколопендри нападають на жаб, ящірок, птахів. Полюють переважно вночі. У разі небезпеки ховаються під камінням або в тріщинах землі.

Небезпека

[ред. | ред. код]

Укуси сколопендри болючі для людини, а отрута великих тропічних сколопендр може бути смертельною. Укус сколопендри призводить до підвищення температури до 39—40 °C та виникнення розлогого, залежно від кількості отрути, набряку. Налякана сколопендра, що проповзає тілом людини, також може спричинити отруйний опік шкіри внаслідок виділення отрути через кігтики кінцівок. Розщепленню отрути сприяє етиловий спирт.