Педро Ліра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Педро Ліра
ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret
Народження17 травня 1845(1845-05-17)
Сантьяго, Чилі
Смерть20 квітня 1912(1912-04-20) (66 років)
 Сантьяго, Чилі
КраїнаЧилі Чилі
Релігіяримо-католик[d]
Жанрпортрет, пейзаж
НавчанняНаціональний інститут Сантьяго, Академія живопису, Чилійський університет, Академія Жуліана
Діяльністьхудожник
Напрямокреалізм
Відомі учніJulio Ortiz de Zárated і Manuel Ortiz de Zárated
ТвориDiccionario biográfico de pintoresd і La fundación de Santiagod
БатькоJosé Santos Lira Calvod
РодичіAlberto Orrego Lucod
Роботи в колекціїНаціональний музей витончених мистецтв Чилі
Автограф

CMNS: Педро Ліра у Вікісховищі
«Любовний лист», Національний музей витончених мистецтв Чилі

Педро Ліра (ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret; 17 травня 1845, Сантьяго — 20 квітня 1912, Сантьяго) — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Педро Ліра народився в заможній родині відомого юриста і політика Хосе Сантоса Ліри Кальво, що дозволило йому отримати дуже хорошу освіту. Він навчався в Національному інституті Сантьяго і у 16 років вступив до Академії живопису, якої на той час керував італієць Алехандро Сікареллі. На додаток до вивчення живопису Ліра також здобув ступінь у галузі права у Національному університеті[1]. Після завершення юридичної освіти серйозно взявся за живопис, віддаючи їй весь свій час. У 1865 році Ліра почав навчання у Антоніо Сміта, художника-пейзажиста, який покинув Академію живопису через розбіжності з керівництвом з приводу класичного навчання. Під впливом Сміта Ліра став працювати в стилі романтичного історичного живопису.

Педро Ліра був серед тих молодих чилійських художників, на чиї талановиті роботи звернули увагу під час проведення Національної виставки 1872 року. У 1873 році вирушив до Парижа разом з дружиною Еленою Оррего Луко і її братом Альберто Оррего Луко. Ліра жив в Парижі до 1884 роки, продовжуючи академічну художню освіту і створюючи картини на історичні і міфологічні теми.

Після повернення в Чилі в 1884 році Педро Ліра разом зі скульптором Хосе Мігелем Бланко заснував Спілку художників, організував першу «чилійську» художню виставку і стає відомий як критик. Працюючи в Спілці художників Чилі, Ліра заручився підтримкою уряду і пожертвував частину свого статку, щоб відкрити постійний будинок салону для виставок (у даний час — Музей образотворчих мистецтв) в Кинта-Нормаль, якій він сам і спроєктував. Працював редактором газети «Салон» («El Salon»), а також в Комісії з красних мистецтв, був спонсором щорічного салону в Сантьяго. Крім того, переклав з іноземних мов багато робот з історії мистецтв і сам писав книги і статті на цю тематику. У 1892 році був призначений директором Школи красних мистецтв (колишня Академія живопису) і займав цю посаду до самої смерті[2].

Найбільш відомі роботи художника

[ред. | ред. код]
  • «Ріо-Кларо» (1872)
  • «Зачарований Прометей» (1883)
  • «Дитинство Джотто» (1900)

Книги

[ред. | ред. код]
  • «Образотворче мистецтво в Чилі» (1865)
  • «Біографічний словник художників» (1902)[3]

Картини художника

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У 1867 або у 1869 році
  2. Patience A. Schell University of Manchester «Pedro Lira, Painter and Critic». Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 3 жовтня 2014.
  3. Энциклопедический словарь «Латинская Америка», том 2, издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр. 139