Танто: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-Виконується Вікіпедія:Завдання для роботів#Прокручування у примітках/джерелах +Прибирається по...
Рядок 6: Рядок 6:
== Історія ==
== Історія ==


Перші ''танто'' з'явилися в [[період Хей'ан]] як утилітарна зброя. На початку [[період Камакура|періоду Камакура]] виготовленню і художньому оформленню танто почали приділяти значну увагу. В цей час працював один з найвідоміших майстрів-зброярів&nbsp;— Йосіміцу.<ref>Ім'я цього майстра часто зустрічається як на нових так і старовинних танто, що свідчить про високу якість виробу. Втім бувають і підробки.</ref>
Перші ''танто'' з'явилися в [[період Хей'ан]] як утилітарна зброя. За час війни Гемпей в танто стали бачити не тільки зброю, але й витвір мистецтва. Культура самураїв до цього часу, досягла свого розквіту. Коли епоха Хейан, підходила до кінця, до комплекту воїна входили [[лук]], нагината, довгий меч і танто.
На початку [[період Камакура|періоду Камакура]] виготовленню і художньому оформленню танто почали приділяти значну увагу. В цей час працював один з найвідоміших майстрів-зброярів&nbsp;— Йосіміцу.<ref>Ім'я цього майстра часто зустрічається як на нових так і старовинних танто, що свідчить про високу якість виробу. Втім бувають і підробки.</ref>


У [[період Муроматі]], добу постійних міжусобиць, попит на ''танто'' зріс, але у [[період Едо]], у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного населення, значно згас.
У [[період Муроматі]], добу постійних міжусобиць, попит на ''танто'' зріс, але у [[період Едо]], у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного населення, значно згас.
[[Реставрація_Мейдзі|Революція Мейдзі]] повалила правителів сьогунів Токугава, і створила свою імператорську лінію правління. Імператорські придворні, знову повернулися до старих традицій, які існували до правління Токугава, а також повернули моду на носіння танто.


''Танто'' носили як другий малий меч (小刀, ''сьото'') в парі мечей&nbsp;— великого і малого (大小, ''даісьо''). До початку 16 століття [[самурай|самураї]], зазвичай, використовували замість малого меча [[вакідзасі]] короткий меч ''танто''. Він був легким і багатофункціональним. Їх часто застосовували [[ніндзя]] та [[якудза]].
''Танто'' носили як другий малий меч (小刀, ''сьото'') в парі мечей&nbsp;— великого і малого (大小, ''даісьо''). До початку 16 століття [[самурай|самураї]], зазвичай, використовували замість малого меча [[вакідзасі]] короткий меч ''танто''. Він був легким і багатофункціональним. Їх часто застосовували [[ніндзя]] та [[якудза]].

Версія за 09:22, 15 жовтня 2012

Короткі мечі танто.
Короткий меч танто замаскований під віяло.

Танто́ (яп. 短刀 «короткий меч») — японський короткий меч або ніж з односторонньою заточкою і довжиною леза до 1 сяку (до 30,1 см). Використовувався здебільшого як колюча зброя.

Історія

Перші танто з'явилися в період Хей'ан як утилітарна зброя. За час війни Гемпей в танто стали бачити не тільки зброю, але й витвір мистецтва. Культура самураїв до цього часу, досягла свого розквіту. Коли епоха Хейан, підходила до кінця, до комплекту воїна входили лук, нагината, довгий меч і танто.

На початку періоду Камакура виготовленню і художньому оформленню танто почали приділяти значну увагу. В цей час працював один з найвідоміших майстрів-зброярів — Йосіміцу.[1]

У період Муроматі, добу постійних міжусобиць, попит на танто зріс, але у період Едо, у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного населення, значно згас. Революція Мейдзі повалила правителів сьогунів Токугава, і створила свою імператорську лінію правління. Імператорські придворні, знову повернулися до старих традицій, які існували до правління Токугава, а також повернули моду на носіння танто.

Танто носили як другий малий меч (小刀, сьото) в парі мечей — великого і малого (大小, даісьо). До початку 16 століття самураї, зазвичай, використовували замість малого меча вакідзасі короткий меч танто. Він був легким і багатофункціональним. Їх часто застосовували ніндзя та якудза.

У 19 столітті попит на ці мечі знову зріс.

Сьогодні носіння танто в Японії заборонено.

Різновиди

Танто виковуються в стилі хірадзукурі (平作り), майже пласкими, без ребра жорсткості, на противагу стилю сіноґідзукурі (鎬作り), з ребром жорскості, що зазвичай притаманний виготовленню катани.

Є різновид танто, що має товсті перекресні секції для покращення пробивання обладунків. Такі ножі мають назву йороідосі (鎧通し) .

Існував також різновид «кишенькового» танто, що звався кайкен (懐剣) і використовувався жінками для самозахисту. Зазвичай його ховали за поясом чи у рукаві.

Існують різновиди танто, що виготовляються з дерева, або пластмасси і застосовуються для тренувань у японських бойових мистецтвах кендо, айкідо, дзюдзюцу та інших. Майстри единоборств вищого рівня використовують танто при тренуваннях, та для демонстрацій металеві варіанти з затупленим лезом.

Дивіться також

Примітки

  1. Ім'я цього майстра часто зустрічається як на нових так і старовинних танто, що свідчить про високу якість виробу. Втім бувають і підробки.

Джерела та література

  • 井出 正信 『江戸の短刀拵コレクション』里文出版、1999 ISBN 489806101X

Посилання