Баранник Дмитро Харитонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікі, категорія
Рядок 41: Рядок 41:
[[Категорія:Народились 15 грудня]]
[[Категорія:Народились 15 грудня]]
[[Категорія:Народились 1923]]
[[Категорія:Народились 1923]]
[[Категорія:Доктори наук]]
[[Категорія:Доктори філологічних наук]]
[[Категорія:Заслужені працівники освіти України]]
[[Категорія:Заслужені працівники освіти України]]

Версія за 08:02, 18 березня 2013

Дмитро Харитонович Баранник
Народився 14 грудня 1923(1923-12-14)
Пушкарівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровської області
Помер 30 січня 2009(2009-01-30) (85 років)
Дніпропетровськ
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Місце проживання Дніпропетровськ
Діяльність мовознавець
Галузь мовознавець
Alma mater Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Науковий ступінь доктор філологічних наук з 1972
Вчене звання професор
Знання мов російська і українська
Заклад Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» Орден «За мужність» III ступеня
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР медаль А. С. Макаренка Заслужений працівник вищої школи УРСР Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» Почесна грамота Верховної Ради України
Звання професор, з 1972
академік Академії наук вищої школи України

Бара́нник Дмитро́ Харито́нович (15 грудня 1923, с. Пушкарівка, тепер Верхньодніпровський район Дніпропетровської області — 30 січня 2009, м. Дніпропетровськ) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1972, професор з 1972, Заслужений працівник вищої школи України з 1985.

Біографія

Закінчив у 1952 році Дніп­ропетровський університет, де й працював у 19552009 роках. З 1971 по 1993 — завідувач кафедри української мови.

Праці

Праці з граматики української мови (розділи «Прик­метник» і «Числівник» у «СУЛМ. Морфоло­гія», 1969; ст. «Два рів­ні граматичної струк­тури речення», 1993, та ін.), про діалогічну та ус­ну монологічну мову, функціональну стилістику усної літературної мови («Драматичний діа­лог», 1961, у співавт.; «Усний монолог», 1969; розділ «Стилістика ус­ного мовлення» в «СУЛМ. Стилістика», 1973), про мову засобів масової інформації (розділ «Мова радіо і телебачення» в кн.: «Мова сучас­ної масово-політичної інформації», 1979; ст. «Актуальні проблеми дослідження мови масової інформації», 1983).

Співукладач і відповідальний редак­тор «Російсько-українського словника з авіа­ційної та ракетно-космічної техніки» (1997).

Література