Західна схизма: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Volodhulk (обговорення | внесок)
Нова сторінка: [[Image:Great_schism_1378_1417-C2.jpg|thumb|300px|Історична карта Західної Схизми: червоним позначені країни - приб...
(Немає відмінностей)

Версія за 13:42, 13 січня 2008

Історична карта Західної Схизми: червоним позначені країни - прибічники Авіньйону, синім - Риму

Західна Схизма або Папська Схизма (також відома як Велика схизма Західного християнства), розкол у Римо-Католицькій церкві (1378 - 1417). На час її закінчення 3 осіб одночасно вважали себе справжнім папою Римським. Розкол, причиною якого була радше політичні суперечки, а не теологічні спори, закінчився на Констанцському соборі (1414-1418).

Причини розколу

Розкол Західної церкви був результатом повернення папи Римського Григорія XI у 1378 до Риму, що знаменувало закінчення Авіньйонського полону, який характеризувався високим рівнем корупції у церковному житті через домінування Франції під час прийняття важливих рішень

Після смерті Григорія XI римляни збунтувались, бажаючи забезпечити обрання новим папою саме римлянина. Кардинали, побоюючись можливих утисків з боку небажаного для них папи, у 1378 обрали архиєпископа Барі Бартоломео Пріньяні, який прийняв ім'я Урбан VI. Новий папа був хорошим адміністратором папської канцелярії в Авіньйоні, проте виявився підозріливим, владолюбним і схильним до насильства понтифіком. Тому кардинали скасували своє рішення, більшість з них переїхали в Ананьї, де 20 вересня того ж року обрали папою єпископа Женеви Роберта, який прийняв ім'я Климента VII та відновив папський двір в Авіньйоні.

Цей конфлікт швидко переріс з церковного спору в диполоматичну кризу, яка поділила Європу. Світські монархи вибрали собі більш зручного папу:

Авіньйон Рим
Франція, Арагон, Кастілія і Леон, Кіпр, Бургундія, Савойя, Неаполь і Шотландія визнавали представника Авіньйону; Данія, Англія, Фландрія, Священна Римська імперія, Угорщина, Північна Італія, Ірландія, Норвегія, Польща і Швеція визнавали представника Риму.

На Іберійському півострові у той час тривали династичні війни, а тому опоненти визнавали різних пап Римських.

Наслідки

Habemus Papam на Констанцському соборі

Подолання схизми

Джерела

  • The Three Popes: An Account of the Great Schism, by Marzieh Gail.
  • The Great Schism: 1378, by John Holland Smith (New York 1970).
  • The awesome people of the Great Schism: A study in fourteenth century ecclesiastical history, by Walter Ullmann.

Зовнішні посилання