Чернишевський Микола Гаврилович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Nikolay Chernyshevsky.jpg|thumb|right|Чернишевський Микола Гаврилович]]
[[Файл:Nikolay Chernyshevsky.jpg|thumb|right|Чернишевський Микола Гаврилович]]
'''Мико́ла Гаври́лович Чернише́вський''' ({{н}} {{ДН|24|7|1828|12}} {{†}} {{ДС|29|10|1889|17}}) — російський публіцист і письменник родом з [[Саратов]]а, ідеолог революційно настроєної інтелігенції.


Працював у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним натхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «[[Земля і Воля]]» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на [[Сибір]]у (1864–1883).
'''Чернишевський Микола''' ({{ДН|24|7|1828|12}} — {{ДС|29|10|1889|17}}) — російський публіцист і письменник родом з [[Саратов]]а, ідеолог революційно настроєної інтелігенції.


Автор низки творів з політики, економії, філософії і літературної критики. Критикував [[капіталізм]] й [[економічний лібералізм]], а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопічним соціалістом; у філософських поглядах був [[матеріаліст]], але не [[марксист]], де в чому близький до [[народники|народників]], противник [[слов'янофіл]]ів, один з представників російських [[Західники|західників]]; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.
Працював у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним натхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «[[Земля і Воля]]» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на [[Сибір]]у (1864–1883).


У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського [[Франко Іван Якович|І. Франко]] і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, [[Панас Мирний|П.Мирного]], І.Франка, [[Грабовський Павло Арсенович|П.Грабовського]], [[Леся Українка|Лесю Українку]]), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів [[XIX століття]] [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]] в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».
Автор низки творів з політики, економії, філософії і літературної критики. Критикував [[капіталізм]] й [[економічний лібералізм]], а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопічним соціалістом; у філософських поглядах був [[матеріаліст]], але не [[марксист]], де в чому близький до [[народники|народників]], противник [[слов'янофіл]]ів, один з представників російських [[Західники|західників]]; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.

У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського [[Франко Іван Якович|І. Франко]] і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, [[Панас Мирний|П.Мирного]], І.Франка, [[Грабовський Павло Арсенович|П.Грабовського]], [[Леся Українка|Лесю Українку]]), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів [[19 століття]] [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]] в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[2783 Чернишевський]] — астероїд, названий на честь письменника<ref>{{DMPN}}</ref>.
* [[2783 Чернишевський]]&nbsp;— астероїд, названий на честь письменника<ref>{{DMPN}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 19: Рядок 18:
{{commonscat|Nikolai Chernyshevsky}}
{{commonscat|Nikolai Chernyshevsky}}
{{Rodovid|366763}}
{{Rodovid|366763}}

* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}


{{Bio-stub}}
{{Bio-stub}}


[[Категорія:Російські письменники]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Народились 24 липня]]
[[Категорія:Народились 1828]]
[[Категорія:Померли 29 жовтня]]
[[Категорія:Померли 1889]]
[[Категорія:Уродженці Саратова]]
[[Категорія:Письменники Російської імперії]]
[[Категорія:Публіцисти Російської імперії]]
[[Категорія:Современник (журнал, XIX століття)]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]

Версія за 19:48, 31 серпня 2014

Чернишевський Микола Гаврилович

Мико́ла Гаври́лович Чернише́вський (нар. 12 (24) липня 1828(18280724) — пом. 17 (29) жовтня 1889) — російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно настроєної інтелігенції.

Працював у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним натхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «Земля і Воля» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на Сибіру (1864–1883).

Автор низки творів з політики, економії, філософії і літературної критики. Критикував капіталізм й економічний лібералізм, а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопічним соціалістом; у філософських поглядах був матеріаліст, але не марксист, де в чому близький до народників, противник слов'янофілів, один з представників російських західників; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.

У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість Тараса Шевченка та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського І. Франко і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, П.Мирного, І.Франка, П.Грабовського, Лесю Українку), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів XIX століття П. Тичина в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».

Див. також

Примітки

  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література