Чернишевський Микола Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернишевський Микола Гаврилович
Nikolay Chernyshevsky.jpg
Народився 12 (24) липня 1828[1][2]
Саратов, Саратовська губернія, Російська імперія[3]
Помер 17 (29) жовтня 1889[1][2] (61 рік)
Саратов, Російська імперія[3]
Поховання Воскресенське кладовище Саратова[d]
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність філософ, журналіст, романіст[d], письменник[4], літературний критик і економіст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет

Мико́ла Гаври́лович Чернише́вський (рос. Николай Гаврилович Чернышевский; 12 (24) липня 1828(18280724) — 17 (29) жовтня 1889) — російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно налаштованної інтелігенції.

Життєпис[ред.ред. код]

Працював у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним натхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «Земля і Воля» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на Сибіру (1864—1883).

Творчість[ред.ред. код]

Автор низки творів з політики, економії, філософії і літературної критики. Критикував капіталізм й економічний лібералізм, а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопічним соціалістом; у філософських поглядах був матеріаліст, але не марксист, де в чому близький до народників, противник слов'янофілів, один з представників російських західників; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.

Зв'язок з Україною[ред.ред. код]

У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість Тараса Шевченка та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського Іван Франко і Михайло Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Івана Франка, Павла Грабовського, Лесю Українку), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів XIX століття Павло Тичина в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».

Вшанування[ред.ред. код]

Саратовський державний університет імені М. Г. Чернишевського носить його ім'я.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б російська Вікіпедія — 2001.
  3. а б Чернышевский Николай Гаврилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118666150 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]