Антуан Лоран де Жуссьє: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація, шаблон
Рядок 59: Рядок 59:


{{DEFAULTSORT:де Жюссьє, Антуан Лоран}}
{{DEFAULTSORT:де Жюссьє, Антуан Лоран}}
[[Категорія:Ботаніки]]
[[Категорія:Французькі ботаніки]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]

Версія за 17:23, 20 грудня 2015

Антуан Лоран де Жюссьє
фр. Antoine-Laurent de Jussieu
Файл:Jussieu Antoine-Laurent de 1748–1836.jpg
Народився 12 квітня 1748(1748-04-12)
Ліон
Помер 17 вересня 1836(1836-09-17) (88 років)
Париж
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна Франція Франція
Діяльність ботанік, лікар
Alma mater Паризький університет
Галузь ботаніка
Заклад Ботанічний сад (Париж)
Посада director of the Muséum National d'Histoire Naturelled[1][2] і президент
Відомі учні Auguste Pléed
Elisabeth Julienne Pommereuld[3]
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Паризька медична академія
Рід Де Жюссьє
Батько Крістоф де Жюссьє
Брати, сестри Bernard-Pierre de Jussieud
Діти Адрієн Анрі Лоран де Жюссьє
Родичі Christophe Alexis Adrien de Jussieud, Антуан де Жюссьє, Бернар де Жюссьє і Жозеф де Жюссьє
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (29 січня 1829)


CMNS: Антуан Лоран де Жуссьє у Вікісховищі
Антуан Лоран де Жюссьё, бюст роботи Давида д'Анже (1837)

Антуан Лоран де Жюссьє (фр. Antoine-Laurent de Jussieu; 12 квітня 1748, Ліон — 17 вересня 1836, Париж) — французький ботанік; творець першої природної системи класифікації рослин (1789), основи якої були закладені його дядьком Бернаром де Жюссьє. Ввів в ботаніку поняття родини.

Біографія

Син Кристофа, племінник Антуана, Бернара та Жозефа де Жюссьє, батько Адрієна Анрі Лорана де Жюссьє.

Працюючи професором ботаніки у Королівському ботанічному саду, став розвивати теорію класифікації рослин свого дядька, Бернара Жюссьє, звертаючи увагу на характерні особливості рослин.

Система класифікації рослин була представлена ​​Антуаном до Академії наук у 1773–1777 роках, видана під заголовком «Genera plantarum secundum ordines naturales disposita, juxta methodum in Horto Regio Parisiensi exaratum, anno 1774» (Париж, 1789, in 8°(лат.)) та становить цілу епоху у історії ботаніки. Рослини у системі Антуана Жюссьє розташовані у вигляді висхідної драбини, починаючи з водоростей та грибів та закінчуючи квітковими рослинами.

Член Французької академії наук з 1782 року.

У 1788 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

З 1789 до 1824 року Антуан де Жюссьє намагався вдосконалити свою систему цілою серією доповнень; він вважав, що родини можна описувати як види та що слід звертати увагу на характерні риси органів рослин, підпорядковуючи одні іншим, дивлячись по групі аналізованих рослин. Ідея підпорядкування груп відрізняє систему Жюссьє від систем його сучасників і попередників. Однак його система була сприйнята далеко не всіма. Також Антуан де Жюссьє вважав біологічні види незмінними. У 1794 році був призначений директором нового Національного музею ествествознанія.

Жюссьє опублікуава багато робіт, що стосуються різних родин рослин, а також важливу працю під назвою «Principe de la méthode naturelle des végetaux» (Париж, 1824).

Наукові праці

Примітки

  1. http://www.histoire-medecine.fr/antoine-laurent-de-jussieu.php
  2. British Museum person-institution thesaurus
  3. Benharrech S. Botanical Palimpsests, or Erasure of Women in Science: The Case Study of Mme Dugage de Pommereul (1733– 1782) // Harvard Papers in BotanyHarvard University Press, 2018. — Vol. 23, Iss. 1. — P. 89–108. — ISSN 1043-4534; 1938-2944doi:10.3100/HPIB.V23ISS1.2018.N11
  4. IPNI,  Juss.

Посилання

Джерела

  • Stafleu F. A., Introduction to Jussieu's Genera plantarum, Weinheim, 1964
  • Duane Isely, One hundred and one botanists (Iowa State University Press, 1994), pp. 118-120(англ.)