Гуанчі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Етнічна група
{{Етнічна група
|назва = Гуанчі
|назва = Гуанчі
|зображення = Mencey Beneharo.jpg
|зображення = [[Зображення:Mencey Beneharo.jpg|220px]]
|ширина = 220
|ширина = 220
|підпис = Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у [[Канделарія (Санта-Крус-де-Тенеріфе)|Канделарії]], [[Тенеріфе]]
|підпис = Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у [[Канделарія (Санта-Крус-де-Тенеріфе)|Канделарії]], [[Тенеріфе]]

Версія за 11:49, 15 вересня 2016

Гуанчі
Пам'ятник вождю гуанчів Бенехаро у Канделарії, Тенеріфе
Раса Кроманйонці / мехтоїди
Мова гуанчські мови
Згас XV ст.

Гуанчі — корінне населення острова Тенеріфе з групи Канарських островів на час іспанського завоювання. Ця назва була сприйнята іспанцями і поширена на все корінне населення Канар.

Давні гуанчі належали до європеоїдної «білої» раси, без домішок негроїдної. У них були голубі очі, світле, іноді рудувате волосся, біла шкіра. Середній зріст перебільшував 180 см, зустрічалися гіганти понад 2 м. Все це характерно для кроманьйонців. [1]

Розмовляли гуанчі гуанчською мовою з групи давньоканарських мов.

За повідомленнями іспанських завойовників, у XV ст. острів Тенеріфе населяли високі, білошкірі, рудоволосі і блакитноокі люди. Нормандець Жан де Бетанкур докладно описав дивну мову гуанчів, які нібито могли розуміти мову одноплемінників, не промовляючи ані звуку і тільки ворушачи губами, а також спілкуватись свистом на відстані до 15 кілометрів.

Див. також

Примітки

  1. Кондратов А. M. «Атлантиди пяти океанов».