Пласт-колектор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Товща проникних порід-колекторів обмежуються зверху в покрівлі і знизу (з підошви) флюїдоупором (покришкою). Пласт-колектор є першим елементом нафтогазогеологічного розчленування розрізу нафтогазоносних територій. |
Товща проникних порід-колекторів обмежуються зверху в покрівлі і знизу (з підошви) флюїдоупором (покришкою). Пласт-колектор є першим елементом нафтогазогеологічного розчленування розрізу нафтогазоносних територій. |
||
Як правило, у нафто- та газовидобуванні виконують оцінку рівнів відборів і компонентовилучення із пластів (компонентовіддачу пластів) – встановлення видобувних можливостей пласта-колектора в часі і приблизних значин коефіцієнтів компонентовилучення із пласта. У процесі розробки [[Газове родовище|родовища природного газу]] в міру росту накопиченого відбору [[газ]]у [[дебіт]] [[свердловина|свердловин]] знижується. Якщо за даними дослідження [[Керн (проба)|керн]]ового матеріалу відомо коефіцієнти пористості m<sub>і</sub>, проникності k<sub>i</sub> і водонасиченості s<sub>і</sub> окремих n пропластків товщиною h<sub>i</sub> усієї газоносної товщі, то можна побудувати графік залежності логарифма відносного (до початкового) дебіту свердловини від відносного (до запасів) накопиченого відбору з пласта. |
Як правило, у нафто- та газовидобуванні виконують [[оцінка рівнів відборів і компонентовилучення із пластів|оцінку рівнів відборів і компонентовилучення із пластів]] (компонентовіддачу пластів) – встановлення видобувних можливостей пласта-колектора в часі і приблизних значин коефіцієнтів компонентовилучення із пласта. У процесі розробки [[Газове родовище|родовища природного газу]] в міру росту накопиченого відбору [[газ]]у [[дебіт]] [[свердловина|свердловин]] знижується. Якщо за даними дослідження [[Керн (проба)|керн]]ового матеріалу відомо коефіцієнти пористості m<sub>і</sub>, проникності k<sub>i</sub> і водонасиченості s<sub>і</sub> окремих n пропластків товщиною h<sub>i</sub> усієї газоносної товщі, то можна побудувати графік залежності логарифма відносного (до початкового) дебіту свердловини від відносного (до запасів) накопиченого відбору з пласта. |
||
Рівень річного відбору газу з родовища розраховують у кожному конкретному випадку на початковій стадії його освоєння, тобто на стадії створення проекту дослідно-промислової експлуатації ([[ДПЕ]]) і складання техніко-економічного обґрунтування видобування газу. Далі в міру накопичення інформації за результатами ДПЕ рівні річного відбору газу з родовища уточнюються в проектах і аналізах розробки родовища. |
Рівень річного відбору газу з родовища розраховують у кожному конкретному випадку на початковій стадії його освоєння, тобто на стадії створення проекту дослідно-промислової експлуатації ([[ДПЕ]]) і складання техніко-економічного обґрунтування видобування газу. Далі в міру накопичення інформації за результатами ДПЕ рівні річного відбору газу з родовища уточнюються в проектах і аналізах розробки родовища. |
||
Версія за 20:00, 30 січня 2017
Пласт-колектор - у нафтовидобутку - пласт, який є колектором нафти і газу, товстий шар однорідної нафтогазонасиченої гірської породи називають пластом-колектором, або продуктивним пластом.
Загальна інформація
Товща проникних порід-колекторів обмежуються зверху в покрівлі і знизу (з підошви) флюїдоупором (покришкою). Пласт-колектор є першим елементом нафтогазогеологічного розчленування розрізу нафтогазоносних територій.
Як правило, у нафто- та газовидобуванні виконують оцінку рівнів відборів і компонентовилучення із пластів (компонентовіддачу пластів) – встановлення видобувних можливостей пласта-колектора в часі і приблизних значин коефіцієнтів компонентовилучення із пласта. У процесі розробки родовища природного газу в міру росту накопиченого відбору газу дебіт свердловин знижується. Якщо за даними дослідження кернового матеріалу відомо коефіцієнти пористості mі, проникності ki і водонасиченості sі окремих n пропластків товщиною hi усієї газоносної товщі, то можна побудувати графік залежності логарифма відносного (до початкового) дебіту свердловини від відносного (до запасів) накопиченого відбору з пласта.
Рівень річного відбору газу з родовища розраховують у кожному конкретному випадку на початковій стадії його освоєння, тобто на стадії створення проекту дослідно-промислової експлуатації (ДПЕ) і складання техніко-економічного обґрунтування видобування газу. Далі в міру накопичення інформації за результатами ДПЕ рівні річного відбору газу з родовища уточнюються в проектах і аналізах розробки родовища.
Як правило, рівні річного відбору газу з родовищ становлять 2-4% від видобувних запасів, по окремих родовищах-регуляторах рівень річного відбору газу з родовищ сягає 10%, а в деяких випадках і більше.
Явища у пластах-колекторах
ПЕРЕТІКАННЯ РІДИНИ (ГАЗУ) МІЖШАРОВЕ (МІЖПЛАСТОВЕ) – переміщення рідини (газу) між шарами пласта з різною п’єзопровідністю за наявності міжшарових градієнтів тиску.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Київ: Міжнародна економічна фундація. Тт. 1-2, 2004–2006 рр. 560 + 800 с.