Менгісту Хайле Маріам: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
м Slovolyub перейменував сторінку з Менгисту Хайле Маріам на Менгісту Хайле Маріам: відповідно до оригінального звучання |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 12:24, 9 березня 2017
Менгисту Хайле Маріам амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም | |||
| |||
---|---|---|---|
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року | |||
Попередник: | Тефері Бенті | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Тесфає Гебре Кідан | ||
Народження: |
21 травня 1937 (86 років) Galla-Sidamo Governorated, Італійська Східна Африка | ||
Країна: | Ефіопія і Зімбабве | ||
Релігія: | Ефіопська православна церква[1] | ||
Партія: | Робітнича партія Ефіопії і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad | ||
Нагороди: | |||
Менгисту Хайле Маріам (амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም mənɡɨstu haɪlə marjam; нар. 21 травня 1937 або 1941) — прокомуністичний військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один з лідерів ефіопської революції, орієнтований на тісну дружбу та співпрацю з КПРС та СРСР.
Біографія
1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.