Стріла: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Історія стріл: стильові правлення за допомогою AWB |
Sanya3 (обговорення | внесок) м додана Категорія:Мисливське спорядження за допомогою HotCat |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[Категорія:Метальна зброя]] |
[[Категорія:Метальна зброя]] |
||
[[Категорія:Мисливське спорядження]] |
Версія за 07:36, 24 червня 2017
Стріла́ — боєприпас для стрільби з лука і арбалета .
Історія стріл
У простому випадку древко стріли виготовлялося з суцільного шматка дерева. У лісі зрубали відповідної довжини і товщини гілку, яку потім для випрямлення пропарюють і залишали висихати всередині порожнистої кістки. Але це не давало стійкого ефекту — древко поступово знову згиналося. Особливо тривалому зберіганню прості стріли не підлягали. Найкращими стрілами були такі, що склеювалися з чотирьох пластинок дерева риб'ячим клеєм. При зберіганні вони не деформувалися десятиліттями.
Переважною, як з точки зору точності попадання, так і з точки зору пробивної сили, була гранована форма наконечника, — у вигляді вузької піраміди. Скіфи першими стали відливати горіння наконечники з бронзи.
Навіть в період середньовіччя з появою вогнепальної зброї стріли були товаром масового виробництва, бо витрачалися у величезній кількості, а повторно найчастіше не використовувалися — хоча після бою, а іноді навіть під час нього, цілі стріли прагнули зібрати. Тому для виготовлення наконечників застосовувалися досить дешеві матеріали, оброблені без особливої ретельності.
Всі сучасні стріли діляться на дві групи, що дуже розрізняються — спортивно-мисливські і традиційні.
Література
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. — Львів, 1990. — Т. 1. — С. 167–168.; Запорожжя… . — К., 1995. — стор. 85 (укр.)
- Аствацатурян Э. Оружие народов Кавказа. — М., 1995. — стор. 38-39, 120 (рос.)
Посилання
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |