Дитячий садок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
→Див. також: доповнення |
уточнення, доповнення, оформлення |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:W 029.jpg|міні|250пкс|Малеча в дитсадку в селі [[Новокраснівка (Володарський район)|Новокраснівці]] [[Володарський район (Донецька область)|Володарського району]] [[Донецька область|Донецької області]].]] |
[[Файл:W 029.jpg|міні|250пкс|Малеча в дитсадку в селі [[Новокраснівка (Володарський район)|Новокраснівці]] [[Володарський район (Донецька область)|Володарського району]] [[Донецька область|Донецької області]].]] |
||
[[Файл:ADO 5721.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група дітей у старшій групі дитячого садка, [[Аланія]], [[Туреччина]]]] |
[[Файл:ADO 5721.jpg|міні|праворуч|250пкс|Група дітей у старшій групі дитячого садка, [[Аланія]], [[Туреччина]]]] |
||
'''Дитя́чий садо́к |
'''Дитя́чий садо́к''' ([[калька (мовознавство)|калька]] з {{lang-de|Kindergarten}}), [[діалекти української мови|діал.]] '''захоро́нка''' — [[освітній заклад]] для [[Дитина|дітей]] дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років). |
||
== Історія<ref>[http://www.comunidadeucraniana.com.br/boletinsInformativos/boletimOLavrador/O_Lavrador_462_(3907).pdf Першій захоронці 120 років]</ref> == |
== Історія<ref>[http://www.comunidadeucraniana.com.br/boletinsInformativos/boletimOLavrador/O_Lavrador_462_(3907).pdf Першій захоронці 120 років]</ref> == |
||
Перші прототипи захоронок |
Перші прототипи захоронок з'явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки |
||
яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його |
яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його |
||
стараннями у 1837 |
стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу — «дитячий садок» ({{lang-de|Kindergarten}}). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині — «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися — «фреблівки». |
||
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання |
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей». |
||
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу |
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу — Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов'язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту. |
||
Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. |
Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. |
||
священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі |
священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві. |
||
Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були |
Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були"початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії". Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих. |
||
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи. |
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи. |
||
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів |
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів — «захоронок». |
||
До початку осені 1942 |
До початку осені 1942 р. на території Генерального губернаторства під егідою структур УЦК діяло 1164 сезонних дитсадків, у яких перебувало 49406 дітей, а також 105 постійних (5689 дітей), які організував відділ суспільної опіки та шкільний відділ УЦК<ref name="Лисенко ">[http://uamoderna.com/md/lysenko-wartime-charity ''Лисенко Олександр'' Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945]</ref>. |
||
== Завдання == |
== Завдання == |
||
Рядок 32: | Рядок 33: | ||
== Нормативна база == |
== Нормативна база == |
||
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується: |
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується: |
||
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2628-14 Законом України «Про дошкільну освіту»], |
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2628-14 Законом України «Про дошкільну освіту»], |
||
* вимогами [http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf «Базового компонента дошкільної освіти»], |
* вимогами [http://www.mon.gov.ua/education/average/Bazovyj_komponent.pdf «Базового компонента дошкільної освіти»], |
||
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-1533.html програмою навчання та виховання дошкільників] «[[Дитина]]». |
* [http://www.info-library.com.ua/books-text-1533.html програмою навчання та виховання дошкільників] «[[Дитина]]». |
||
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 [[Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів|Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів]], затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № |
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16 [[Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів|Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів]], затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № 234] |
||
Відповідно до [http://sadik.ua/pravo/pitanie/pitanie-v-detskom-sadu «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]], [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] [http://sadik.ua/pravo/pitanie/normy-pitaniya-v-uchebnykh-i-ozdorovitelnykh-uchrezhdeniyakh 17.04.2006 N 298/227]. |
Відповідно до [http://sadik.ua/pravo/pitanie/pitanie-v-detskom-sadu «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]], [[Міністерство охорони здоров'я України|Міністерства охорони здоров'я України]] [http://sadik.ua/pravo/pitanie/normy-pitaniya-v-uchebnykh-i-ozdorovitelnykh-uchrezhdeniyakh 17.04.2006 N 298/227]. |
||
Рядок 53: | Рядок 54: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Commonscat|Kindergarten|Дитячий садок}} |
{{Commonscat|Kindergarten|Дитячий садок}} |
Версія за 15:46, 7 липня 2017
Дитя́чий садо́к (калька з нім. Kindergarten), діал. захоро́нка — освітній заклад для дітей дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років).
Історія[1]
Перші прототипи захоронок з'явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу — «дитячий садок» (нім. Kindergarten). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині — «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися — «фреблівки».
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу — Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов'язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту. Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві. Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були"початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії". Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи.
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів — «захоронок».
До початку осені 1942 р. на території Генерального губернаторства під егідою структур УЦК діяло 1164 сезонних дитсадків, у яких перебувало 49406 дітей, а також 105 постійних (5689 дітей), які організував відділ суспільної опіки та шкільний відділ УЦК[2].
Завдання
Дошкíльний навчáльний зáклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Система дитячих садків призначена як для первинної соціалізації дітей, навчання їх навичкам спілкування з ровесниками, так і для масового, загальнодоступного вирішення проблеми зайнятості їх батьків (для чого час роботи дитячого садка в більшості випадків збігається з типовим робочим графіком більшості професій: з 8 до 18 годин, 5 днів на тиждень).
У дитячих садках також здійснюється мінімальна підготовка дітей до навчання в школі — на рівні первинних навичок читання, письма та лічби.
Заклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Нормативна база
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується:
- Законом України «Про дошкільну освіту»,
- вимогами «Базового компонента дошкільної освіти»,
- програмою навчання та виховання дошкільників «Дитина».
- Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 № 234
Відповідно до «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 17.04.2006 N 298/227.
Перелік документів для зарахування дитини
- медична картка форма № 026/o;
- копія Свідоцтва про народження дитини;
- заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- При наявності пільг — документи, що їх підтверджують.
Див. також
- Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів
- Законодавча термінологія
- Передшкілля
- Ясла (заклад)
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дитячий садок |
- Дошкільні навчальні заклади — дитячі садочки Києва та України
- Закон України «Про дошкільну освіту»
- Базовий компонент дошкільної освіти
- Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
- Норми харчування у навчальних та оздоровчих закладах
- Сімейний кодекс України
- Лисенко Олександр Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945 (висвітлена історія захоронок у воєнний час на Галичині)
Джерела
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |