Етильна група: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) |
SimondR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
* При розпаді [[тетраетилсвинець | тетраетилсвинцю]]: Pb(CH<sub>2</sub>CH<sub>3</sub>)<sub>4</sub> →(t) Pb + 4CH<sub>3</sub>CH<sub>2</sub>• |
* При розпаді [[тетраетилсвинець | тетраетилсвинцю]]: Pb(CH<sub>2</sub>CH<sub>3</sub>)<sub>4</sub> →(t) Pb + 4CH<sub>3</sub>CH<sub>2</sub>• |
||
* При розпаді деяких [[Азосполуки | азосполук]] (містять групу -N=N-) |
* При розпаді деяких [[Азосполуки | азосполук]] (містять групу -N=N-) |
||
* При реакції хлорування, [[нітрування]], |
* При реакції хлорування, [[нітрування]], [[окиснення]] [[етан]]у: Cl<sub>2</sub> (hν або t°) → 2Cl• |
||
: Cl• + CH<sub>3</sub>CH<sub>3</sub> → HCl + CH<sub>3</sub>CH<sub>2</sub>• |
: Cl• + CH<sub>3</sub>CH<sub>3</sub> → HCl + CH<sub>3</sub>CH<sub>2</sub>• |
||
Версія за 23:16, 7 грудня 2017
Ети́л або ети́льна група С2Н5 — функціональна група, що входить до складу хімічних сполук.
Введення етильної групи може здійснюватися:
- За реакцією SN2 заміщення при використанні йодетану, діетилсульфату, етилтозилату.
- Et2NH + EtI → Et3N*HI
- При реакції сполук з електрофільними групами (С-Hal, С=O, -CN) з металоорганічними сполуками (EtMgCl, Zn(CH2CH3)2): Me2CO + EtMgCl → EtMe2C-O-MgCl
Введення у сполуку етильної групи збільшує ліпофільність речовини.
Етильний радикал
Вільний етильний радикал отримують розщепленням бутану. Час життя — близько кількох мікросекунд, але він може бути збільшен за допомогою інгібіторів. Хімічно дуже активний, легко димеризується з утворенням бутану
CH2CH3• + •CH2CH3 → CH3CH2CH2CH3
Утворюється у вільному вигляді при деяких реакціях:
- При розпаді тетраетилсвинцю: Pb(CH2CH3)4 →(t) Pb + 4CH3CH2•
- При розпаді деяких азосполук (містять групу -N=N-)
- При реакції хлорування, нітрування, окиснення етану: Cl2 (hν або t°) → 2Cl•
- Cl• + CH3CH3 → HCl + CH3CH2•
Легко реагує з киснем, галогенами та іншими речовинами.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Посилання
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |