Supraphon (новели, повість): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
вікіфікація |
|||
Рядок 95: | Рядок 95: | ||
* [https://www.youtube.com/watch?v=iKhhPDig4uY «Supraphon» Олександра Клименка (частина 2) — [[Волинська обласна державна телерадіокомпанія|Волинське телебачення]], 2007] |
* [https://www.youtube.com/watch?v=iKhhPDig4uY «Supraphon» Олександра Клименка (частина 2) — [[Волинська обласна державна телерадіокомпанія|Волинське телебачення]], 2007] |
||
{{бібліоінформація}} |
|||
{{ВП-портали|Література}} |
|||
[[Категорія:Книги 2006]] |
[[Категорія:Книги 2006]] |
Версія за 19:00, 3 лютого 2018
Автор | Олександр Клименко |
---|---|
Дизайн обкладинки | Олександр Клименко |
Країна | Україна |
Мова | українська |
Жанр | новели, повість |
Місце | Україна |
Видавництво | «Твердиня» |
Видано | 2006 |
Тип носія | друк (оправа) |
Сторінок | 136 |
ISBN | 966-8770-57-9 |
«Supraphon» — перша книжка Олександра Клименка, до якої ввійшли новели та повість «Пазл пазлів». Вийшла друком у 2006 році у видавництві «Твердиня».
Назва книжки відсилає до чеської фірми звукозапису «Supraphon», дизайн видання — до формату вінілових платівок. Книжка складається з двох розділів — Side A та Side B.
Авторка передмови Алла Загайкевич. Художнє оформлення Олександра Клименка.
Зміст
Алла Загайкевич. Передмова[1]
SIDE 1
- Останнє зникнення Sancho Пархоменка
- Під сонцем
- Фрегат
- Мінус метафізика
- Мавпа and Smirnoff
- Звідусіль
- Останнє зникнення Sancho Пархоменка
- Найкращі дні
- Вулицею Сведенборґа
- Кво вадіс, Гришо?
- Гранітний пантеон
- У затінку дівчат-квіток
- Фізрук Іван Семенович — він десь там ↑ (Оля Трояндова — комсорг↓)
- Тоіді-Монгол
- Льончик Салітьор
- Микола Dікон
- Невиліковний Й. Б.
- Lucy in the Sky
- Supraphon
- Вальс маленьких лебедів
SIDE 2
- Пазл пазлів
- Невиліковний Й. Б. (Remixed by DJ Strelnikov)
Анотації
«У 2006 році вийшла друком моя перша прозова книжка з музичною назвою «Supraphon». Люблю цю книжку, писану на самоті, бо, працюючи над нею, я навіть не здогадувався про існування читачів, а тому не думав про них. А це велика радість — не залежати від читацької думки: коли птахи свідомості перебувають на волі, тоді ніщо не обмежує творчої свободи. Я завжди знав, що маю написати оту першу книжку — написати своїми словами. Однак не здогадувався, яку саме назву матиме книжка.
Я закінчив Житомирське музичне училище та Київську консерваторію. Багато років у складі гурту «САТ» грав на баяні сучасну імпровізаційну музику і академічний авангард. А ще я постійно слухав музику — класику, рок, джаз, фольклор. У роки радянської «залізної завіси», яка забезпечувала ізоляцію від західного світу, відсутність інформації була однією з найбільших проблем. Тому все, що тоді сприяло вирішенню цієї проблеми і формувало мій світогляд, сьогодні пригадую з особливою вдячністю. Одним із якісних інформаційних джерел були для мене вінілові платівки чехословацької фірми грамзапису «Supraphon» з імпровізаціями Іржі Стівена, Рудольфа Дашека, Адама Маковича й інших джазових — і не лише джазових — виконавців. Тож написавши книжку, в якій і на мить не забував про музику, назвав її коротко — «Supraphon». А тоді сів за комп’ютер і зробив дизайн, щоб алюзія була максимальною: квадратна книжка з намальованою на обкладинці супрафонівською платівкою і конверт для книжки — майже платівковий. Окрім того, новели і повість, що ввійшли до «Supraphon’у», за платівковою аналогією утворювали відповідні книжкові розділи — side A, side B».
Видавництво «Твердиня» подає:
До книги-«платівки» О. Клименка увійшли новели та повість, написані протягом 2003–2006 років. Деякі тексти були опубліковані в часописах «Четвер» (№ 18, 2003)[3] та «Ї» (№ 35, 2004)[4]. Персонажі «Supraphon’у», просякаючи ілюзорністю існування, із зацятою ніжністю (кожен на свій манер) накопичують у собі життя, наче виконують священний ритуал. Вони вибудовують зі скалок-пазлів власну реальність, продовжуючи любити те, що завжди любили. І вони свідомо зникають у хороброму, сяйливому ніщо, з якого свого часу з’явилися на світ, — разом зі своїми мелодіями, віршами, разом із сонцем, деревами, паперовими квітами та намальованою водичкою. Їхній прихід — спокійний, їхнє щезнення — непомітне.
Рецензії
Переклади
Окремі новели перекладено чеською і білоруською мовами в антології сучасного українського оповідання «Ukrajina, davaj, Ukrajina!» («Фрегат»)[5] та збірці «Думы і песні Валыні» («Під сонцем»).
2015 року у видавництві «Větrné mlýny» вийшла друком книжка О. Клименка «Nejlepší dny»[6], до якої ввійшли новели з «Supraphon’у» — «Під сонцем», «Найкращі дні».
Нагороди
Примітки
- ↑ Алла Загайкевич. Передмова до книжки «Supraphon»
- ↑ Мій «Supraphon», мій «Місяць авторського читання» — Буквоїд, 2015
- ↑ Останнє зникнення Sancho Пархоменка — «Четвер», «God-doG», № 18, 2003
- ↑ Supraphon — «Ї», «Мова
німоїкраїни», № 35, 2004 - ↑ Видавництво «Větrné mlýny»: Ukrajina, davaj, Ukrajina!
- ↑ Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні»
Джерела
- Останнє зникнення Sancho Пархоменка. Мавпа and Smirnoff. Мінус метафізика / Четвер. — 2003, № 18. — С. 272-275.
- Supraphon / Ї. — 2004, № 35.
- Блакитна експансія / Березіль. — 2008, № 9-10. — С. 50-61.
Посилання
- «Supraphon» Олександра Клименка (частина 1) — Волинське телебачення, 2007
- «Supraphon» Олександра Клименка (частина 2) — Волинське телебачення, 2007