Кос-Анатольський Анатолій Йосипович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Indus~ukwiki (обговорення | внесок)
Рядок 53: Рядок 53:


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==

* {{Муха}}
* {{Муха}}
*Волинський І. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський, К., 1965;
* ''Волинський І.'' Анатолій Йосипович Кос-Анатольський. — К., 1965.
*Колодій Я., Полек В. Композитор Кос-Анатольський, К., 1974;
* ''Колодій Я.'', ''Полек В.'' Композитор Кос-Анатольський. — К., 1974.
*Терещенко А. А.Кос-Анатольський. К., 1986; Сусловський О. Митці Львова, Л., 1959;
* ''Терещенко А.'' А.Кос-Анатольський. — К., 1986.
* ''Сусловський О.'' Митці Львова. — Львів, 1959.


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 22:42, 13 лютого 2009

Анатолій Кос-Анатольський

Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (*1 грудня 1909, Коломия, Івано-Франківська область — †30 листопада 1983, Львів) українский композитор, народний артист України (1969), депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1980).

Навчаючись у Станіславській гімназії, створив хор, почав записувати пісні. У 1931 закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934Львівську консерваторію. У 1930-х був у складі популярної у той час на Львівщині «Капели Яблонського».[1]

Після Другої світової війни став членом Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії ім. М. Лисенка (з 1973 — професор).

Твори

Крім того Анатолій Кос-Анатольський є автором ряду концертів та популярних хорів («Нова Верховина», «На горах Карпатах» та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, що їх успішно виконує капела «Лемковина».

Список творів

опера

  • «Назустріч сонцю» (лібр. Р.Братуня, 1957, 2-а ред. «Заграва», 1959);

балети

  • «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950),
  • «Сойчине крило» (лібр. О.Гериновича за І.Франком, 1956),
  • «Орися» (лібр. О.Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967);

оперета

  • «Весняні грози» (лібр. Є.Кравченка, 1960);

вокально-симфонічні твори

  • кантати «Давно те минуло» (сл. Т.Шевченка, 1961), «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963), * *ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р.Братуня, 1969),
  • поема «Львівська легенда» (сл. Р.Братуня, 1970) та інші;

для симфонічного оркестру

  • сюїти з власних балетів (1950-64),
  • концертна увертюра «Гаудеамус» (1961),
  • Поема (1966);

інструментальні концерти

  • для фортепіано — 2 концерти (1955, 1962),
  • для арфи — концерт (1954),
  • для скрипки з оркестром — рапсодія «На верховині» (1982);

Для інструментів соло

  • для скрипки — «Закарпатська рапсодія» (1952), Поема (1962);
  • для фортепіано — «Гомін Верховини» (1954), 12 прелюдій (1955), «Гуцульська токата» (1958),

Скерцо (1959), «Буковинська сюїта» (1982);

хори

романси — «Солов'їний романс» (сл. власні, 1954), «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І.Франка, 1956), «Ой піду я межи гори» (сл. власні, 1958) та ін.;

пісні — «Думи німі» (сл. Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П.Воронька, 1949), «Коломия-місто» (1954), «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні сл., 1957), «Гей, браття опришки» (сл. М.Устияновича, 1965);

естрадні пісні — «Білі троянди» (сл. Р.Братуня), «Зоряна ніч» (1965) та ін.;

  • обробки народних пісень;
  • музика до театральних вистав.

Музикознавчі праці

Бібліографія

Посилання

Примітки

  1. «Шлягер 30-х років „Прийде ще час“ повернувся додому», Галина Вдовиченко