Національна спілка композиторів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна спілка композиторів України
NSKU-1.JPG
Будинок НСКУ
Абревіатура НСКУ
Тип творча спілка
Засновано 22 січня 1992 (28 років)
Штаб-квартира Київ, вулиця Пушкінська, 32[1]
50°26′29″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44138889002777404° пн. ш. 30.51638889002778043° сх. д. / 50.44138889002777404; 30.51638889002778043Координати: 50°26′29″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44138889002777404° пн. ш. 30.51638889002778043° сх. д. / 50.44138889002777404; 30.51638889002778043
Місце діяльності Україна
Директор Щербаков Ігор Володимирович
Членів 452 (станом на 17 жовтня 2020)[1]
Код ЄДРПОУ 00015776
Веб-сайт composersukraine.org

CMNS: Національна спілка композиторів України у Вікісховищі

Національна спілка композиторів України (НСКУ) — творча громадська організація, що об'єднує професійних композиторів і музикознавців музики академічного напрямку України.

Передісторія[ред. | ред. код]

Передісторія Спілки сягає 1922 року, коли було створено Всеукраїнське музичне товариство імені М. Д. Леонтовича[2]. У 1928 році ця організація дістала назву Всеукраїнське товариство революційних музик[3][4].

В листопаді ж 1932 на основі постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» на місці ліквідованого Всеукраїнського товариства революційних музик була створена Спілка радянських музик України (СРМУ)[3]. Саме ця новостворена організація вважається точкою відліку існування Спілки композиторів.[5]

У складі Спілки поступово створювались обласні спілки: Харківська (з 1932), Одеська (з 1937) та Львівська (з 1940).[3] У 1939 році Спілка радянських музик України була перейменована у Спілку радянських композиторів України (СРКУ), що у 1941 році вже налічувало 150 осіб, а в 1957 році — в Спілку композиторів України (СКУ).[6]

На 1968 рік СКУ налічувала разом 161 члена (120 композиторів і 41 музикознавець). З 1972 року спільно з Міністерством культури і Музичним товариством УРСР, Спілка композиторів видає журнал «Музика», який вважається наступником журналів «Музика» (1923—1927), «Музика — масам» (1928—1931) і «Радянська музика» (1933—1941). При СКУ існувала філія Музичного фонду СРСР.[джерело?]

У різні роки Спілку композиторів України очолювали[2]:

До НСКУ приймаються композитори та музикознавці з повною спеціальною вищою освітою, які мають на момент вступу до організації власний творчий доробок.[1]

Сучасність[ред. | ред. код]

Організаційна структура НСКУ включає 10 регіональних організацій: Київська, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, КримськаСімферополі), Дніпровська, Харківська, Донецька й Закарпатська та 5 осередків: Полтавський, Дрогобицький, Волинський, Миколаївський, Луганський[7].

До НСКУ приймаються виключно композитори та музикознавці з суттєвим творчим доробком, що сприяє розвитку національної музичної культури України.[1]

Станом на 2020 рік НСКУ налічує понад 450 членів (з них понад 290 — композитори та понад 160 — музикознавці), суттєва частина яких отримала найвищі державні нагороди, наукові ступені та вчені звання[1].

Щорічно НСКУ та її регіональні організації проводять фестивалі сучасної академічної музики, такі як «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів), «Дніпровські зорі» (Дніпро) та інші.

У 1998 році Спілка композиторів України отримала статус національної. 2005 року тодішні очільники спілки Євген Станкович та Мирослав Скорик були визнані гідними звання Героя України. 3—4 листопада 2007 року НСКУ відзначала 75-річчя з дня заснування. З 2010 року Національну спілку композиторів очолює композитор Ігор Щербаков.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Флешмоб українських композиторів 11 грудня 2015 на сайті YouTube

Після Революції гідності всупереч очікуванням мистецької еліти, умови існування Спілки композиторів лише ускладнилися. У зверненні Голів творчих спілок до Президента й уряду йдеться про непомірні виклики для існування творчих спілок, що тягнуть за собою підвищення комунальної платні, плати за землю[8]. 2015-го у Державному бюджеті України в порівнянні з попереднім роком фінансування національних спілок скоротили наполовину, в результаті чого НСКУ опинилася перед загрозою втрати приміщення[9].

Будівля[ред. | ред. код]

З кінця 1960-х років НСКУ міститься у двоповерховому будинку на вул. Пушкінський, 32. До революції 1917 року тут працювала приватна музична школа композитора Констаніна-Казімежа Регаме. В роки революції тут зупинявся брат В. І. Леніна Дмитро Ульянов, завдяки чому будинок було проголошено історичною пам'яткою. За часів незалежності України в умовах недоотримання Спілкою композиторів фінансування київська влада планомірно здійснює кроки, спрямовані на виселення Спілки композиторів з цього приміщення. В 1990-ті роки у спілки було відібрано кафе, у 2000-х спілка вимушена була передати в постійну суборенду нею ж заснованому колись ансамблю солістів країни «Київська камерата» другий поверх із концертним залом. Після Революції гідності спроби відібрати у Спілки композиторів приміщення активізувались.[10]

Будинок творчості композиторів[ред. | ред. код]

Будинок творчості композиторів Ворзель, вхід і центральний корпус

На балансі спілки композиторів України є Будинок творчості композиторів, розташований у Ворзелі. Його територія займає площу 11 га, на ній розташовано 21 будинок (дво-, трикімнатні з усіма побутовими зручностями) на відстані 150—200 м один від одного, двоповерховий корпус з їдальнею та концертним залом на 120 місць, а також двоповерховий пансіонат на 12 номерів. У радянські часи в будинку творчості бували композитори Костянтин Данькевич, Георгій Майборода, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Євген Станкович[11] та багато інших, а також піаністи, серед яких Микола Сук та музикознавці[12].

1998 року відповідно до постанови про передачу нерухомого майна творчим спілкам[13] майно будинку творчості композиторів «Ворзель» було передано на баланс Національної спілки композиторів. Незважаючи на фінансові труднощі, до 2011 року в будинку творчості проводилися міжнародні музичні майстер-класи і конкурси, майстер-класи хореографів, художників «Образование и искусство XXI века» тощо. 2010 року, зі зміною керівництва НСКУ, частину території було продано, а на виручені кошти було заплановано відремонтувати 9 будинків[14]. Роялі з інших будинків були при цьому евакуйовані в теплі приміщення. 2013 року Будинок творчості композиторів «Ворзель» остаточно припинив свою діяльність, а будинки зазнали руйнувань.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д СУЧАСНА СПІЛКА. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-17. «На даний час у лавах Спілки перебуває 452 члени (290 композиторів та 162 музикознавця). Про значний внесок членів Спілки композиторів у розвиток національної культури свідчить той факт, що серед членів Спілки – 2 Герої України, 21 народних артиста України, 66 заслужених діяча мистецтв України, 16 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 5 академіків та 8 членів-кореспондентів Академії мистецтв України, 36 докторів наук, 63 професора, 37 лауреатів Премії ім.М.В.Лисенка, 23 лауреата Премії ім. Б.М.Лятошинського, 25 лауреатів Премії ім. Л.М.Ревуцького, 17 лауреатів Премії ім.В.С.Косенка тощо. За особливі досягнення 18 митців нагороджені Відзнакою Президента України Орденом “За заслуги” ІІІ ступ., 4 – орденом Ярослава Мудрого, 5 – орденом Княгині Ольги...членами НСКУ можуть бути композитори і музикознавці - професіонали зі спеціальною вищою освітою, творча діяльність яких, маючи самостійну художню та наукову цінність, сприяє розвитку національної музичної культури України...Контакти: вул. Пушкінська, 32 01004, м.Київ Україна» 
  2. а б Невінчана, Т. С. Композиторів України Національна спілка. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 2020-10-25. 
  3. а б в НСКУ :: Історія Спілки. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  4. Ткачова Л.I. Всеукраїнське товариство революційних музикантів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  5. Невінчана, Тамара. Нотатки з нагоди ювілею. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  6. Валентина Кузик (2016). ПРАГНЕННЯ ТВОРЧОГО ЄДНАННЯ (назустріч 85-­річчю створення Національної спілки композиторів України). Українське мистецтвознавство (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України) 16: 151,155. «Творче громадське об’єднання фахових композиторів і музикознавців у ХХст. мало кілька назв: з1932року– Спілка радянських музик України (СРМУ), з1939року– Спілка радянських композиторів України (СРКУ), з1957року– Спілка композиторів України (СКУ), з1998року й донині– Національна спілка композиторів України (НСКУ)...Уже 20–24квітня 1941року від-бувся Другий з’їзд СРКУ (налічувала вже 150осіб), на якому обговорювалися творчі плани, але всі задуми було перервано війною 1941–1945років.» 
  7. НСКУ :: Г О Л О В Н А. Національна спілка композиторів України. Процитовано 2020-10-25. 
  8. Звернення голів творчих спілок до Президента України, прем'єр-міністра України та народних депутатів України. Національна спілка композиторів України. 2014-11-17. Процитовано 2020-10-25. 
  9. Леонід Грабовський (2015-02-11). Спілка композиторів під загрозою знищення: Леонід Грабовський — Миколі Княжицькому. Національна спілка кінематографістів України. 
  10. Ігор Щербаков (16 квітня 2018). З інструментами – на вихід!. День (газета). Архів оригіналу за 18 квітень 2018. Процитовано 18 квітня 2018. 
  11. Наказненко, Олександр (2019-10-07). Небайдужі люди прибирали у Будинку творчості композиторів, що у Ворзелі. zora-irpin.info (uk-ua). Процитовано 2020-10-25. 
  12. Полянська, Юлія (2019-10-04). Продати неможна відновити: пристрасті довкола легендарного Будинку творчості композиторів у Ворзелі. zora-irpin.info (uk-UA). Процитовано 2020-10-25. 
  13. Постанова Про передачу нерухомого майна творчим спілкам. Верховна Рада України. 1998-07-10. 
  14. Данута Костура (2011-03). Будинок творчості композиторів «Ворзель». Проблеми і надії.. imounr.org.ua. 
  15. Данута Костура. Врятувати «батьківщину» «Роксолани» // «Західне Передмістя Києва» № 3 (53) 25 січня 2013