Палац уряду (Монголія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Пам'ятка}} |
{{Пам'ятка}} |
||
'''Палац уряду Монголії''' ({{lang-mn|Засгийн газрын ордон}}) розташований з північного боку [[Майдан Сухе-Батора|майдану Сухе-Батора]] в центрі столиці країни, [[Улан-Батор]]а. В палаці розміщуються [[Великий державний хурал]], а також президентські офіси. Місцеве населення називає будівлю Сірим палацом ({{lang-mn|Саарал ордон}}). |
'''Палац уряду Монголії''' ({{lang-mn|Засгийн газрын ордон}}) розташований з північного боку [[Майдан Сухе-Батора|майдану Сухе-Батора]] в центрі столиці країни, [[Улан-Батор]]а. В палаці розміщуються [[Великий державний хурал]], а також президентські офіси. Місцеве населення називає будівлю Сірим палацом ({{lang-mn|Саарал ордон}}). |
||
== Історія == |
|||
[[Файл:GovernmentBuildingMongolia main entrance.jpg|thumb|right|200px|Головний вхід до палацу (північна сторона)]] |
|||
За часів старої Урги місце, де нині розташовані майдан і палац, було зайнято монастирем Іх-Хуре, центральним архітектурним комплексом міста. Іх-Хуре, адміністративно-релігійний центр [[Зовнішня Монголія|Зовнішньої Монголії]], був відомий високим рівнем монастирської освіти, десятьма буддійськими училищами, яскравими релігійними святами. Комплекс, первинно відомий як Дзун-Хуре (Східний монастир), склав основну та найстарішу частину майбутнього Улан-Батора. В монастирі був великий відкритий майдан, оточений з усіх боків храмами, резиденціями знаті й духовенства, а також ринком Баруун-Дамнуурчіна<ref>''О. Пүрэв.'' Оргөн чөлөө — төв талбай // Нийслэлийн өв соёл. Улаанбаатар, «Адмон», 2009. — 9-12 дохь тал. ISBN 978-99929-0-991-9</ref>. Після революції [[1921]] року ту територію очистили від сміття, й [[1926]] року на ній було зведено Зелений театр. [[1951]] року, після його знесення, за розпорядженням Чойбалсана почалось будівництво урядового палацу. В [[2005]]—[[2006]] роках, під час реконструкції майдану, був демонтований [[мавзолей Сухе-Батора]], й до палацу була прибудована колонада, в якій розмістили статуї [[Чингісхан]]а, двох його найближчих [[нукер]]ів — [[Мухалі]] й [[Боорчу]], а також двох великих ханів [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]] — [[Уґедей|Уґедея]] та [[Хубілай|Хубілая]]. [[2012]] року в будівлі палацу було відкрито [[Музей монгольської державності]]. |
|||
Версія за 10:26, 24 березня 2019
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Mcoffsky (внесок, журнали) о 10:26 UTC (2679078 хвилин тому). |
| Палац уряду | |
|---|---|
|
| |
| 47°55′15″ пн. ш. 106°55′02″ сх. д. / 47.92083333336077544° пн. ш. 106.917222222247787045° сх. д.Координати: 47°55′15″ пн. ш. 106°55′02″ сх. д. / 47.92083333336077544° пн. ш. 106.917222222247787045° сх. д. | |
| Країна |
 Монголія |
| Розташування | Улан-Батор |
| Тип | будівля урядуd і громадська будівляd |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Дата заснування | 1951 |
  Палац уряду Палац уряду (Монголія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Палац уряду Монголії (монг. Засгийн газрын ордон) розташований з північного боку майдану Сухе-Батора в центрі столиці країни, Улан-Батора. В палаці розміщуються Великий державний хурал, а також президентські офіси. Місцеве населення називає будівлю Сірим палацом (монг. Саарал ордон).
Історія
За часів старої Урги місце, де нині розташовані майдан і палац, було зайнято монастирем Іх-Хуре, центральним архітектурним комплексом міста. Іх-Хуре, адміністративно-релігійний центр Зовнішньої Монголії, був відомий високим рівнем монастирської освіти, десятьма буддійськими училищами, яскравими релігійними святами. Комплекс, первинно відомий як Дзун-Хуре (Східний монастир), склав основну та найстарішу частину майбутнього Улан-Батора. В монастирі був великий відкритий майдан, оточений з усіх боків храмами, резиденціями знаті й духовенства, а також ринком Баруун-Дамнуурчіна[1]. Після революції 1921 року ту територію очистили від сміття, й 1926 року на ній було зведено Зелений театр. 1951 року, після його знесення, за розпорядженням Чойбалсана почалось будівництво урядового палацу. В 2005—2006 роках, під час реконструкції майдану, був демонтований мавзолей Сухе-Батора, й до палацу була прибудована колонада, в якій розмістили статуї Чингісхана, двох його найближчих нукерів — Мухалі й Боорчу, а також двох великих ханів Монгольської імперії — Уґедея та Хубілая. 2012 року в будівлі палацу було відкрито Музей монгольської державності.
- ↑ О. Пүрэв. Оргөн чөлөө — төв талбай // Нийслэлийн өв соёл. Улаанбаатар, «Адмон», 2009. — 9-12 дохь тал. ISBN 978-99929-0-991-9