Rutan Voyager: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MobyBot (обговорення | внесок)
Боти
19 755 редагувань
м →‎Льотні характеристики: replaced: км/ч → км/год (2)
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Рядок 14: Рядок 14:
}}
}}
[[Файл:Voyager Aircraft.JPG|thumb|right|Voyager на виставці в [[Національний музей авіації і космонавтики|Національному аерокосмічному музеї]]]]
[[Файл:Voyager Aircraft.JPG|thumb|right|Voyager на виставці в [[Національний музей авіації і космонавтики|Національному аерокосмічному музеї]]]]
'''Вояджер, модель 76''' ({{lang-en|Voyager}} - мандрівник) — перший [[літак]], який здійснив безпосадковий [[Навколосвітня подорож|навколосвітній]] політ без дозаправки. Літак пілотувався Діком Рутаном ({{lang-en|Dick Rutan}}) і Джеаною Єґер ({{lang-en|Jeana Yeager}}). Вояджер злетів з 4600-метрової смуги [[Едвардс (авіабаза)|авіабази Едвардс]] в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]] [[14 грудня]] [[1986]] року й успішно приземлився на ній же за 9 днів, 3 хвилини і 44 секунди [[23 грудня]]. Під час польоту літак здолав 42432 км ([[Міжнародна авіаційна федерація|МАФ]] зарахувала дистанцію 40212 км)<ref>{{cite web|url=http://records.fai.org/general_aviation/aircraft.asp?id=2696|title=Official FAI database|accessdate=2007-09-05| deadurl=yes}}</ref> на середній висоті 3,4 км. Цей рекорд остаточно побив попередній, установлений екіпажем [[ВПС США]], який пілотував [[B-52]] і подолав 20168 км у [[1962]] році. Вояджер, модель 76 було виготовлено приватною компанією з обмеженою відповідальністю [[Scaled Composites]].{{джерело?}}
'''Вояджер, модель 76''' ({{lang-en|Voyager}} - мандрівник) — перший [[літак]], який здійснив безпосадковий [[Навколосвітня подорож|навколосвітній]] політ без дозаправки. Літак пілотувався Діком Рутаном ({{lang-en|Dick Rutan}}) і Джеаною Єґер ({{lang-en|Jeana Yeager}}). Вояджер злетів з 4600-метрової смуги [[Едвардс (авіабаза)|авіабази Едвардс]] в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]] [[14 грудня]] [[1986]] року й успішно приземлився на ній же за 9 днів, 3 хвилини і 44 секунди [[23 грудня]]. Під час польоту літак здолав 42432 км ([[Міжнародна авіаційна федерація|МАФ]] зарахувала дистанцію 40212 км)<ref>{{cite web|url=http://records.fai.org/general_aviation/aircraft.asp?id=2696|title=Official FAI database|accessdate=2007-09-05|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071007150909/http://records.fai.org/general_aviation/aircraft.asp?id=2696|archivedate=2007-10-07}}</ref> на середній висоті 3,4 км. Цей рекорд остаточно побив попередній, установлений екіпажем [[ВПС США]], який пілотував [[B-52]] і подолав 20168 км у [[1962]] році. Вояджер, модель 76 було виготовлено приватною компанією з обмеженою відповідальністю [[Scaled Composites]].{{джерело?}}


== Проект та розробка ==
== Проект та розробка ==
Рядок 20: Рядок 20:
Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата [[Берт Рутан|Берта Рутана]], під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]], Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» ({{lang-en|Voyager Aircraft}}).
Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата [[Берт Рутан|Берта Рутана]], під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]], Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» ({{lang-en|Voyager Aircraft}}).


Планер літака виготовлений значною мірою із [[скловолокно|скловолокна]], [[вуглеволокно|вуглеволокна]] та [[Кевлар]]у, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.<ref name="NASM">[http://www.nasm.si.edu/collections/artifact.cfm?id=A19880548000 Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum]</ref> Літак мав [[аеродинамічна якість|аеродинамічну якість]] близько 27.<ref>David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," ''Popular Mechanics'', Feb. 2005 ([http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 web version])</ref>
Планер літака виготовлений значною мірою із [[скловолокно|скловолокна]], [[вуглеволокно|вуглеволокна]] та [[Кевлар]]у, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.<ref name="NASM">[http://www.nasm.si.edu/collections/artifact.cfm?id=A19880548000 Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum]</ref> Літак мав [[аеродинамічна якість|аеродинамічну якість]] близько 27.<ref>David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," ''Popular Mechanics'', Feb. 2005 ([http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 web version] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061211202755/http://www.popularmechanics.com/science/air_space/1262012.html?page=3 |date=11 грудень 2006 }})</ref>


Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням [[Continental O-200|Teledyne Continental IOL-200]], був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням [[Continental O-240|Teledyne Continental O-240]], призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.
Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням [[Continental O-200|Teledyne Continental IOL-200]], був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням [[Continental O-240|Teledyne Continental O-240]], призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.

Версія за 15:10, 3 квітня 2019

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вояджер (значення).
Вояджер
Вояджер повертається зі свого польоту
Тип Експериментальний літак
Розробник Rutan Aircraft Factory
Виробник Scaled Composites
Головний конструктор Берт Рутан
Перший політ 22 червня 1984 року
Початок експлуатації 1984
Кінець експлуатації 1987
Виготовлено 1
CMNS: Rutan Voyager у Вікісховищі
Voyager на виставці в Національному аерокосмічному музеї

Вояджер, модель 76 (англ. Voyager - мандрівник) — перший літак, який здійснив безпосадковий навколосвітній політ без дозаправки. Літак пілотувався Діком Рутаном (англ. Dick Rutan) і Джеаною Єґер (англ. Jeana Yeager). Вояджер злетів з 4600-метрової смуги авіабази Едвардс в Мохаве 14 грудня 1986 року й успішно приземлився на ній же за 9 днів, 3 хвилини і 44 секунди 23 грудня. Під час польоту літак здолав 42432 км (МАФ зарахувала дистанцію 40212 км)[1] на середній висоті 3,4 км. Цей рекорд остаточно побив попередній, установлений екіпажем ВПС США, який пілотував B-52 і подолав 20168 км у 1962 році. Вояджер, модель 76 було виготовлено приватною компанією з обмеженою відповідальністю Scaled Composites.[джерело?]

Проект та розробка

Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата Берта Рутана, під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в Мохаве, Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» (англ. Voyager Aircraft).

Планер літака виготовлений значною мірою із скловолокна, вуглеволокна та Кевлару, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.[2] Літак мав аеродинамічну якість близько 27.[3]

Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням Teledyne Continental IOL-200, був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням Teledyne Continental O-240, призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

1 × Teledyne Continental IOL-200

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 250 км/год
  • Крейсерська швидкість: 200 км/год
  • Дальність польоту:: 43000 км.
  • Автономність: 215 год.

Примітки

  1. ↑ Official FAI database. Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 5 вересня 2007.
  2. ↑ Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum
  3. ↑ David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," Popular Mechanics, Feb. 2005 (web version [Архівовано 11 грудень 2006 у Wayback Machine.])

Посилання


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Rutan_Voyager&oldid=24797702