Ящур

Ящур
Спеціальність	інфекційні хвороби і ветеринарія
Симптоми	гарячка, інтоксикація, артралгія, міалгія, афти і слиновиділення
Причини	Foot-and-mouth disease virusd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	1F05.3
МКХ-10	B08.8
МКХ-9	078.4
DiseasesDB	31707
MeSH	D005536
Foot-and-mouth disease у Вікісховищі

Я́щур (лат. Aphtae epizooticae) — гостра інфекційна хвороба рогатої худоби, овець, кіз та свиней, вірусної етіології; уражає поодинокі особини або виступає в формі епізоотій. Люди на ящур хворіють казуїстично.

Збудник ящуру віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути застосовані як біологічна зброя. Вірус ящура потенційно може бути використаний як біозброя для зараження свійської худоби.

Ящур у людини

Епідеміологічні особливості

Резервуаром та джерелом інфекції для людини є заражені парнокопитні тварини — переважно дійні корови, молоко яких містить у собі збудників ящура. Зараження відбувається при споживанні сирого зараженого молока, іноді при контакті із хворими тваринами. Хворіють переважно діти, оскільки вони частіше споживають молоко аніж дорослі. Захворювання від хворих людей не передається.

Патогенез

Проникаючи через травний тракт, вірус потрапляє у кров і вкорінюється у клітини епітелію слизової оболонки рота та у шкіру біля основи нігтьового ложа, де утворюються невеликі пухирці (афти).

Клінічні ознаки

Інкубаційний період 3-7 днів. Початок хвороби гострий: відчуття розбитості у всьому тілі, різкий головний біль, підвищення температури тіла за декілька годин до 39,5 °C. Через 6-8 годин з'являється печіння слизової ротової порожнини, стає болючим прожовування твердої їжі, з'являється велике слиновиділення.

На слизовій оболонці щік висипають численні дрібні білуваті пухирці (афти). На 3-4-й день хвороби або дещо пізніше вони лопаються, на їхньому місці утворюються поверхневі виразки, краї яких гіперемійовані, а дно вкрите сіруватим нальотом. Нерідко афти та виразки розташовуються також на слизовій губ та кінчику язика. Слиновиділення настільки рясне, що з рота хворого витікає тонка цівка слини. Прожовування та ковтання їжі при появі виразок особливо утруднюються. Дрібні афти також з'являються біля нігтьового ложа на пальцях рук та ніг.

Картина крові характеризується еозинофілією. Лихоманковий період продовжується 5-6 днів; температура знижується поступово. Висипання на слизовій рота та на шкірі зникають до 10-15-го дня хвороби.

Діагностика

Діагноз встановлюють на основі епідеміологічних даних та клінічного перебігу. Застосовують також методи серологічної діагностики (РЗК, реакції пасивної гемаглютинації).

Диференційний діагноз проводять із виразковим стоматитом різної етіології.

Лікування

При тяжкому перебігу ящура в ослаблених дітей при наявності супутніх захворювань хворих госпіталізують; в інших випадках ізолюють на дому до зникнення клінічних симптомів. Афти на слизовій рота оброблюють ватним тампоном, просякнутим 4 % розчином нітрата срібла (ляпісу) або 3 % розчином перекису водню, необхідні часті полоскання ротової порожнини 0,1 % розчином перманганата калія, 0,25 % розчином новокаїну. При ураженні очей призначають сульфацил-натрій. Застосовують вітаміни, антигістамінні засоби. При ускладненнях — антибіотики.

Профілактика

Споживання тільки пастеризованого молока. Проведення ретельного ветеринарного нагляду за великою рогатою худобою, у першу чергу — у молочних господарствах; виявлення та ізоляція хворих тварин; дезінфекція.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.