Ящур
| Ящур | |
|---|---|
Афтозне ураження ротової порожнини у тварини | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби і ветеринарія |
| Симптоми | гарячка, інтоксикація[d], артралгія, міалгія, афти і слиновиділення |
| Причини | вірус ящураd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1F05.3 |
| МКХ-10 | B08.8 |
| МКХ-9 | 078.4 |
| DiseasesDB | 31707 |
| MeSH | D005536 |
| | |
Я́щур (англ. foot-and-mouth disease, лат. aphtae epizooticae, застаріле діалектне — сли́нівка, сли́нявка[1][2]) — гостра зоонозна інфекційна хвороба вірусної етіології. Уражає велику і дрібну рогату худобу, свиней. Хворіють як окремі особини, так і виникає епізоотія. Люди на ящур хворіють казуїстично.
Збудник ящуру віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути застосовані як біологічна зброя.[3] Вірус ящуру потенційно може бути використаний як біозброя для зараження свійської худоби.
| Вірус ящуру | |
|---|---|
| Електронна мікрографія вірусу ящуру | |
| Класифікація вірусів | |
| (без рангу): | Віруси (Virus) |
| Реалм: | Riboviria |
| Царство: | Orthornavirae |
| Тип: | Pisuviricota |
| Клас: | Pisoniviricetes |
| Ряд: | Picornavirales |
| Родина: | Пікорнавіруси (Picornaviridae) |
| Рід: | Aphthovirus |
| Вид: | Вірус ящуру (Aphthovirus vesiculae) |
Збудник хвороби є вірус з роду Афтовірус родини Picornaviridae, містить позитивно спрямовану одноланцюгову РНК. Існує велика кількість серотипів вірусу ящуру, 8 з яких спричинюють хворобу. Вони подібні за біологічними властивостями, але різняться за антигенами, які позначають О, А, С, Cat, Cat‑2, Cat‑3, Азія-I, Азія-II. Відрізняються географічним поширенням, не створюють перехресного імунітету. Рекомбінація може відбуватися в клітинах хазяїна під час коінфекції різними серотипами цього вірусу. Рекомбінація є загальною і ключовою ознакою еволюції вірусу ящуру. Цей вірус маленький і без оболонки, з ікосаедричним капсидом.
Ящур відомий давно як хвороба, яка уражає домашню худобу: корів, свиней, овець і кіз. Опис його у тварин зробив ще Джироламо Фракасторо у 1546 році. Ящур у людей описали пізніше. Вперше це зробив Сагар у Норвегії в 1764 році. Тільки в 1834 році Гертвіг зі співавторами експериментально довели можливість інфікування ящуром людей через сире молоко хворих корів.
Резервуаром та джерелом ящуру для людини є інфіковані парнокопитні тварини — переважно дійні корови, молоко яких містить у собі збудників хвороби. Інфікування відбувається при споживанні сирого інфікованого молока, іноді при прямому контакті з хворими тваринами. Хворіють переважно діти, оскільки вони частіше споживають молоко аніж дорослі. Захворювання від хворих людей не передається.
Вхідними воротами у людини є найчастіше пошкоджені слизові оболонки верхніх відділів травного тракту або шкіра. У місці інокуляції збудник розмножується, спричиняючи запалення з розвитком специфічної афти, яка являє собою пухирець, наповнений спочатку прозорим, а згодом каламутним вмістом, що утворює первинний афект ящуру. Після розриву первинного афекту вірус надходить у кров і розноситься потоком крові по всьому організму, фіксуючись в деяких ділянках улюбленої локалізації вірусу: слизова оболонка порожнини рота, носа, міжпальцеві складки, нігтьове ложе. Можливі й специфічні ураження слизової оболонки шлунка, кишки, міокарда, статевих органів. Після розриву афт утворюються ерозії, дно яких покривається фібрином, а згодом настає досить швидка епітелізація.
Інкубаційний період триває 3-7 днів. Початок хвороби гострий: відчуття розбитості у всьому тілі, різкий головний біль, підвищення температури тіла за декілька годин до 39,5 °C. Через 6-8 годин з'являється печіння слизової ротової порожнини, стає болючим прожовування твердої їжі, з'являється велике слиновиділення.
На слизовій оболонці щік висипають численні дрібні білуваті пухирці. На 3-4-й день хвороби або дещо пізніше вони лопаються, на їхньому місці утворюються болючі поверхневі виразки — афти, краї яких гіперемійовані, а дно вкрите сіруватим нашаруванням. Нерідко афти розташовуються також на слизовій губ і кінчику язика. Слиновиділення настільки рясне, що з рота хворого витікає тонка цівка слини. Прожовування та ковтання їжі при появі виразок особливо утруднюються. Дрібні афти також з'являються біля нігтьового ложа на пальцях рук і ніг.
Гарячковий період триває 5-6 днів; температура знижується поступово. Висипання на слизовій рота та на шкірі зникають до 10-15-го дня хвороби.
Діагноз встановлюють на основі епідеміологічних даних і клінічного перебігу. Застосовуються також методи серологічної діагностики (реакція зв'язування комплементу, пасивної гемаглютинації).
Зміни в клінічному аналізі крові характеризуються еозинофілією.
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
При тяжкому перебігу ящуру в ослаблених дітей за наявності супутніх захворювань хворих госпіталізують; в інших випадках ізолюють на дому до зникнення клінічних симптомів. Афти на слизовій рота оброблюють ватним тампоном, просякнутим 4 % розчином нітрату срібла (ляпісу) або 3 % розчином перекису водню, необхідні часті полоскання ротової порожнини 0,1 % розчином перманганату калію, 0,25 % розчином новокаїну. При ураженні очей призначають краплі з протизапальним ефектом. Застосовують вітаміни, антигістамінні препарати. При появі бактеріальних ускладнень — антибіотики.
Споживання тільки пастеризованого молока. Проведення ретельного ветеринарного нагляду за великою рогатою худобою, у першу чергу — у молочних господарствах; виявлення та ізоляція хворих тварин; дезінфекція.
У парнокопитних тварин при ящурі виникають везикули, які утворюються в роті, на ногах і сосках. Хоча хвороба зазвичай не смертельна для дорослої худоби, але ті, хто вижив, залишаються ослабленими. Це впливає як на виробництво м'яса, так і молока, що робить епізоотії дуже дорогими та руйнівними для сільськогосподарського виробництва.
- ↑ Тлумачення / значення слова "СЛИНІВКА" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ слинявка — Словник синонімів української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.042012). Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2022.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. ISBN 978-966-2165-52-4 (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / «Ящур» С. 558—559
