Інфекційні хвороби (медична спеціальність)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інфекційні хвороби як медична спеціальність (також іноді інфектологія; англ. Infectious diseases (medical specialty)/ infectology) — медична спеціальність, яка займається діагностикою та лікуванням інфекційних хвороб, в тому числі й внутрішньолікарняних інфекцій. До обов'язків фахівців цієї медичної спеціальності входить лікування таких хвороб як у стаціонарних умовах, так і амбулаторних.

Сутність медичної спеціальності «інфекційні хвороби»[ред. | ред. код]

Фахівці з інфекційних хвороб у деяких країнах (зокрема в США) є виключно консультантами у випадках складних інфекційних хвороб чи ускладнень, опікуються хворими на ВІЛ-інфекцію. У країнах розвиненої медицини предметом є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим людям. В Україні та багатьох інших країнах (Франція, Австрія тощо) інфекціоністи лікують хворих на усі інфекційні хвороби.

Незважаючи на те, що багато поширених інфекційних хвороб лікуються лікарями, що не мають офіційних знань щодо інфекційних захворювань, ці фахівці можуть звертатися до лікарів-інфекціоністів у випадках, коли хворобу важко діагностувати або лікувати. Також інфекціоністи визначають або допомагають визначити причину тривалої гарячки невідомого походження.

Інфекційні захворювання тісно пов'язані з медициною подорожей та тропічною медициною, оскільки багато захворювань, отриманих у тропічних та субтропічних районах, мають інфекційний характер.

Розмаїття інфекційних хвороб є значним. Перелік інфекційних хвороб людини неповністю відображає ту кількість інфекційних хвороб, з якими може зустрітися у своїй діяльності інфекціоніст залежно від регіону його праці. У деяких країнах світу, як то в Україні, інфекціоністи займаються й паразитарними хворобами.

У деяких країнах світу в медичних закладах відділення для суто інфекційних хвороб відсутні, тоді як у багатьох країнах, в тому числі, в Україні, лікування заразних інфекційних хворих проводиться у спеціалізованих відділеннях або закладах.

Інфекційні відділення і лікарні[ред. | ред. код]

Організація надання медичної допомоги інфекційним хворим в Україні передбачає при підозрі на заразну інфекційну хворобу розміщення хворих не тільки з метою їх лікування, а й для ізоляції. З одного боку, інфекційний хворий на інфекційну хворобу становить безпосередню загрозу інфікування для медичного персоналу та інших хворих, з іншого боку є уразливим до вторинного інфікування. Через це для запобігання поширення хвороб в інфекційних стаціонарах і відділеннях має бути реалізована сувора ізоляція як окремих хворих, так і груп пацієнтів з однотипними інфекційними захворюваннями. Санітарно-протиепідемічний режим відділення і лікарні вводиться з метою запобігання внутрішньолікарняного інфікування і можливого виносу мікроорганізмів за межі інфекційного закладу. Для ізоляції призначені приймально-оглядові бокси (також відомі як мельцерівські бокси) — комплекс приміщень для проведення лікувально-діагностичних заходів хворим в інфекційних лікарнях або відділеннях. Кількість боксів корелює з числом ліжок у відділенні. Бокс складається з тамбура для входу ззовні відділення; палати для пацієнта; санітарного вузла з ванною та душем; шлюзу для входу персоналу з коридору відділення.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна / [Є. Г. Гончарук, В. Г. Бардов, С. Г. Гаркавий та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. — К., 2003. — 728 с. / глава «Внутрішнє планування інфекційного відділення»
  • Наказ МОЗ України від 26.02.2020 № 554 "«Про ліцензування медичної практики» [1]
  • НОМЕНКЛАТУРА лікарських спеціальностей. Наказ Міністерства охорони здоров'я України. 22 лютого 2019 року № 446 [2]
  • Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій (гігієнічні, епідеміологічні та мікробіологічні аспекти): Навчальний посібник / О. А. Шевченко, С. І. Гаркавий, Е. А. Деркачов та ін.; Під редакцією В. Ф. Москаленка. Київ, Дніпропетровськ: 2012. — 182 с. С.54—56
  • А. САЛМАНОВ. ОХОРОНА ПРАЦІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ. Журнал заступника головного лікаря. № 3. 2017. С. 35-44.
  • Joint Royal Colleges Postgraduate Training Board. "Infectious Diseases [3] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]