Церква Покрови Божої Матері (Сокілець): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Rausch (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Храми Української православної церкви Київського патріархату; додано Категорія:Храми Тернопільської єпархії ПЦУ за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Визначна пам'ятка |
{{Визначна пам'ятка |
||
|тип = церква |
|||
|назва = Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці) |
|||
|місцева_назва = |
|||
|зображення = Сокілець - Церква Покрови Пресвятої Богородиці - 16050717.jpg |
|||
|зображення_розмір = 300 пкс |
|||
|зображення_підпис = |
|||
|статус = Пам'ятка архітектури місцевого значення |
|||
|країна = {{UKR}} |
|||
|місце розташування = Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці), травень 2016 |
|||
|координати = {{Coord|48|52|57|N|25|24|14|E|scale:30000|display=inline,title}} |
|||
|конфесія = [[ПЦУ]] |
|||
|єпархія = [[Тернопільська єпархія ПЦУ]] |
|||
|орденська приналежність = |
|||
|тип монастиря = |
|||
|тип будівлі = |
|||
|архітектурний стиль = |
|||
|автор проекту = |
|||
|матеріал = дерево |
|||
|будівник = |
|||
|скульптор = |
|||
|художник = |
|||
|архітектор = |
|||
|засновник = |
|||
|перша згадка = |
|||
|заснування = |
|||
|початок будівництва = |
|||
|закінчення будівництва = |
|||
|відомі мешканці = |
|||
|реліквії = |
|||
|настоятель = |
|||
|стан = |
|||
|веб-сторінка = <!-- {{url|}} --> |
|||
|карта розташування = |
|||
|підпис карти = |
|||
}} |
}} |
||
[[Файл:Церква в с. Сокілець.JPG|міні|праворуч|<center>Фасад церкви</center>]] |
[[Файл:Церква в с. Сокілець.JPG|міні|праворуч|<center>Фасад церкви</center>]] |
||
[[Файл:Sokilets-panorama-8226.jpg|міні|праворуч|<center>Вигляд на село і церкву з боку с. Жнибороди</center>]] |
[[Файл:Sokilets-panorama-8226.jpg|міні|праворуч|<center>Вигляд на село і церкву з боку с. Жнибороди</center>]] |
||
'''Церква Покрови Божої Матері''' — дерев'яна сакральна споруда в селі [[Сокілець (Бучацький район)|Сокілець]] (нині [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]). [[парафія]] і [[культова споруда|храм]] [[Бучацьке благочиння |
'''Церква Покрови Божої Матері''' — дерев'яна сакральна споруда в селі [[Сокілець (Бучацький район)|Сокілець]] (нині [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]). [[парафія]] і [[культова споруда|храм]] [[Бучацьке благочиння ПЦУ|Бучацького благочиння]] [[Тернопільська єпархія ПЦУ|Тернопільської єпархії]] [[Православна церква України|Православної церкви України]]. Церква колишнього [[Сокілецький монастир|Сокілецького монастиря]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
Версія за 11:56, 28 вересня 2019
Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці) | |
---|---|
48°52′57″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. / 48.88250° пн. ш. 25.40389° сх. д.Координати: 48°52′57″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. / 48.88250° пн. ш. 25.40389° сх. д. | |
Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Церква Покрови Божої Матері (Покрови Пресвятої Богородиці), травень 2016 |
Конфесія | ПЦУ |
Єпархія | Тернопільська єпархія ПЦУ |
Матеріал | дерево |
Церква Покрови Божої Матері у Вікісховищі |
Церква Покрови Божої Матері — дерев'яна сакральна споруда в селі Сокілець (нині Бучацького району Тернопільської області). парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України. Церква колишнього Сокілецького монастиря.
Історія
Село, монастир та церква неодноразово зазнавали нападів татар, які їх руйнували. За наказом[1] Яна Потоцького, сина одного з доброчинців монастиря — генерального подільського старости Стефана Потоцького, побудовано нову монастирську церкву. Вона збудована на масивній скелі, що звисає над крутим схилом правого берега р. Стрипи.
У 1819 році цісар Франц II підписав розпорядження про передачу монастиря оо. василіянам у Бучачі, монастирську церкву віддали капеланії в с. Губин.
Парохом церкви, зокрема, був о. Іван Галібей.[2]
Монастирський іконостас (1743 року) досліджував, зокрема, Олег Чуйко.[3]
Пам'ятка
Є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 112).
Примітки
- ↑ так у джерелі
- ↑ Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. ??.
- ↑ Культура монастирів Галичини в констексті суспільно-істоичних процесів XVI—XIX ст.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.