Сокілець (Чортківський район)
| село Сокілець | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Золотопотіцька селищна територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060190130071601 
|
| Облікова картка | Сокілець |
| Основні дані | |
| Засноване | приблизно в 1450-их роках |
| Населення | 268 (2007) осіб |
| Територія | 4.720 км² |
| Густота населення | 59.53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48465 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′22″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 25.40389° сх. д. |
| Водойми | р. Стрипа |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124 |
| Карта | |
  Сокілець | |
 Сокілець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сокіле́ць[1][2] — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 2015 підпорядковане Миколаївській сільраді.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від XIV ст. Було власністю Потоцьких, зокрема, майбутнього старости генерального подільського Стефана Потоцького.[3]
До свого закриття за часів перебування Галичини в складі монархії Габсбургів діяв Сокілецький монастир.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг» та інших, кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, село увійшло до складу Чортківського району[5].
Станом на 2007 рік у селі мешкали 268 осіб[джерело?].
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Чисельність, осіб | Частка |
|---|---|---|
| Українська | 280 | 99,64 % |
| Інші мови[7] | 1 | 0,36 % |
| Разом | 281 | 100,00 % |
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610166, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстрований 181 виборець, явка 67,40%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 35,54%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,18%, за Об'єднання «Самопоміч» — 9,92%.[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 29,75%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 19,83%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 17,36%[9].
Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, магазин, церква.
- церква Покрови Божої Матері (1635 року, дерев'яна; збудували монахи). У церкві є старовинне Євангеліє (куплене 1631 р., про що свідчить напис на ньому; повторно оправлене 1850 і 1935 рр.).
- Могила Невідомому солдату (1985 р.).
- На струмку поблизу села зберігся гарний старий водяний млин, що є цікавим туристичним об'єктом.
місцевого значення:
- геологічна — Монастирська скеля,
- зоологічна — Сокілецька колонія чапель,
- гідрологічна — Сокілецькі водоспади.
- отець Іван Галібей (1894—бл.1949) — священик УГКЦ, громадський діяч, парох села в 1920—1940-х роках, репресований совітами.
- Гладун Володимир (нар. 1947) — заслужений працівник сільського господарства України.[10]
-
Церква Покрови Божої Матері 1635 -
Дзвіниця церкви Покрови Божої Матері 1635 -
Церква Покрови Божої Матері 1635
-
Залишки панської садиби -
Статуя Божої Матері на околиці села. -
Краєвиди біля села.
- ↑ іноді Соколець → Соколець / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… С. 647.
- ↑ Сокулець → І. Боднарук. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… С. 68
- ↑ І. Боднарук. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… С. 68.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Мови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:
Російська — 1 (0,36 %). - ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Ониськів М. Гладун Володимир Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 361. — ISBN 966-528-197-6.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Гладун В., Свинко Й., Уніят В. Сокілець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 307. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Поворозник Ю., Уніят В. Сокілець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 651—652. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Соколець [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 647.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Старий млин на р. Стрипа біля с. Сокілець на YouTube // Відеоканал Олександра Гудими. — 2015. — 16 травня. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |