Резус-фактор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м →Антигени системи резус-фактора: уточнення |
→Антигени системи резус-фактора: уточнення |
||
| Рядок 166: | Рядок 166: | ||
| D− C− E− c+ e+ (RhD−) || dce/dce || rr |
| D− C− E− c+ e+ (RhD−) || dce/dce || rr |
||
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 15.1020 |
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 15.1020 |
||
|- |
|||
| D− C− E− c- e= (RhD−) || || |
|||
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| |
|||
|} |
|} |
||
<sup>*</sup> Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)<ref>{{cite journal |authors=Race RR, Mourant AE |title=The Rh Chromosome Frequencies in England |journal=Blood |volume=3 |issue=6 |pages=689–695 |year=1948 |pmid=18860341 |url=http://bloodjournal.hematologylibrary.org/cgi/reprint/3/6/689.pdf |accessdate=2010-11-14 |doi=10.1182/blood.V3.6.689.689 }}</ref>. |
<sup>*</sup> Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)<ref>{{cite journal |authors=Race RR, Mourant AE |title=The Rh Chromosome Frequencies in England |journal=Blood |volume=3 |issue=6 |pages=689–695 |year=1948 |pmid=18860341 |url=http://bloodjournal.hematologylibrary.org/cgi/reprint/3/6/689.pdf |accessdate=2010-11-14 |doi=10.1182/blood.V3.6.689.689 }}</ref>. |
||
Версія за 20:21, 25 листопада 2019
Ре́зус-фа́ктор (позначається Rh, RhD) — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних тілець). На сьогодні, це одна з найскладніших систем груп крові де відомо уже 49 Rh-антигенів[1]. Кодується RHD та RHCE генами.
Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.
Історія
Після відкриття груп крові за системою AB0 (1900-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.
Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]
Номенкалтура
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові.
Як правило, статус позначають суфіксом:
- Rh + (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
- Rh - (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.
У медичній документації, додатково записують прописом: "позитивний" чи "негативний" (рідше "плюс" чи "мінус"):
- Rh + (позитивний)
- Rh - (негативний).
Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[3].
Успадкування
| Fisher–Race | Wiener |
|---|---|
| Dce | R0 |
| DCe | R1 |
| DcE | R2 |
| DCE | RZ |
| dce | r |
| dCe | r′ |
| dcE | r″ |
| dCE | rY |
Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Роберт Рассел Рейс[en] (англ. Ronald Fisher and R.R.Race), другу — Вінер (англ. Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.
Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукт кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.
Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати «фактори крові» Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[4]
Антигени системи резус-фактора
| Фенотип, виражений на клітині | Генотип, виражений у ДНК | Поширеність (%) * | |
|---|---|---|---|
| Позначення Фішера–Райса | Позначення Вінера | ||
| D+ C+ E+ c+ e+ (RhD+) | Dce/DCE | R0RZ | 0.0125 |
| Dce/dCE | R0rY | 0.0003 | |
| DCe/DcE | R1R2 | 11.8648 | |
| DCe/dcE | R1r″ | 0.9992 | |
| DcE/dCe | R2r′ | 0.2775 | |
| DCE/dce | RZr | 0.1893 | |
| D+ C+ E+ c+ e− (RhD+) | DcE/DCE | R2RZ | 0.0687 |
| DcE/dCE | R2rY | 0.0014 | |
| DCE/dcE | RZr″ | 0.0058 | |
| D+ C+ E+ c− e+ (RhD+) | DCe/dCE | R1rY | 0.0042 |
| DCE/dCe | RZr′ | 0.0048 | |
| DCe/DCE | R1RZ | 0.2048 | |
| D+ C+ E+ c− e− (RhD+) | DCE/DCE | RZRZ | 0.0006 |
| DCE/dCE | RZrY | < 0.0001 | |
| D+ C+ E− c+ e+ (RhD+) | Dce/dCe | R0r′ | 0.0505 |
| DCe/dce | R1r | 32.6808 | |
| DCe/Dce | R1R0 | 2.1586 | |
| D+ C+ E− c− e+ (RhD+) | DCe/DCe | R1R1 | 17.6803 |
| DCe/dCe | R1r′ | 0.8270 | |
| D+ C− E+ c+ e+ (RhD+) | DcE/Dce | R2R0 | 0.7243 |
| Dce/dcE | R0r″ | 0.0610 | |
| DcE/dce | R2r | 10.9657 | |
| D+ C− E+ c+ e− (RhD+) | DcE/DcE | R2R2 | 1.9906 |
| DcE/dcE | R2r″ | 0.3353 | |
| D+ C− E− c+ e+ (RhD+) | Dce/Dce | R0R0 | 0.0659 |
| Dce/dce | R0r | 1.9950 | |
| D− C+ E+ c+ e+ (RhD−) | dce/dCE | rrY | 0.0039 |
| dCe/dcE | r′r″ | 0.0234 | |
| D− C+ E+ c+ e− (RhD−) | dcE/dCE | r″rY | 0.0001 |
| D− C+ E+ c− e+ (RhD−) | dCe/dCE | r′rY | 0.0001 |
| D− C+ E+ c− e− (RhD−) | dCE/dCE | rYrY | < 0.0001 |
| D− C+ E− c+ e+ (RhD−) | dce/dCe | rr′ | 0.7644 |
| D− C+ E− c− e+ (RhD−) | dCe/dCe | r′r′ | 0.0097 |
| D− C− E+ c+ e+ (RhD−) | dce/dcE | rr″ | 0.9235 |
| D− C− E+ c+ e− (RhD−) | dcE/dcE | r″r″ | 0.0141 |
| D− C− E− c+ e+ (RhD−) | dce/dce | rr | 15.1020 |
| D− C− E− c- e= (RhD−) | |||
* Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)[5].
Розпосюдженість
Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.
Примітки
- ↑ Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. [Електронне джерело]
- ↑ Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
- ↑ Золота кров | Кровопедія. ДонорUA (укр.). ДонорUA. Процитовано 6 вересня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Weiner, Alexander S. (1 February 1949). Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types. Antonie van Leeuwenhoek. 15 (1): 17—28. doi:10.1007/BF02062626. ISSN 0003-6072.
- ↑ Race RR, Mourant AE (1948). The Rh Chromosome Frequencies in England (PDF). Blood. 3 (6): 689—695. doi:10.1182/blood.V3.6.689.689. PMID 18860341. Процитовано 14 листопада 2010.
Джерела
- Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). "An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood". Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151.
- Landsteiner K, Wiener AS (1941). "Studies on an agglutinogen (Rh) in human blood reacting with anti-rhesus sera and with human isoantibodies". J Exp Med. 74 (4): 309–320. doi:10.1084/jem.74.4.309. PMC 2135190. PMID 19871137.
Посилання
- РЕЗУС-ФАКТОР
- Rh at BGMUT Blood Group Antigen Gene Mutation Database at NCBI, NIH
- Article commemorating the first appearance of the Rh factor in the New York Times
|
|
Це незавершена стаття з гематології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |