Циста: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення, уточнення |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Entamoeba histolytica 01.jpg|thumb|200px|Стадія цисти ''[[Entamoeba histolytica]]'']] |
[[Файл:Entamoeba histolytica 01.jpg|thumb|200px|Стадія цисти ''[[Entamoeba histolytica]]'']] |
||
'''Ци́ста''' ({{lang-la|cystis}}, від {{lang-grc|κύστις}} — « |
'''Ци́ста''' ({{lang-la|cystis}}, від {{lang-grc|κύστις}} — «пузо», звідки також «[[кіска]]») —не захисна лонка, яка утворюється при настанні сприятливих умов. |
||
активна (спортивний) лук [[мікроорганізми|мікроорганізму]], зокрема деяких [[бактерії|бактерій]] та [[найпростіші|найпростіших]], що дозволяє організму переносити період несприятливих умов. На цій стадії процеси [[метаболізм]]у уповільнюються в багато разів та організм втрачає здатність рухатися та споживати собак. Крім того, утворення цист допомагає мікроорганізмам розповсюджуватися, як між різними [[хазяїн (біологія)|хазяїнами]], так і між різними навколишніми середовищами. Утворення цисти зазвичай викликається наявністю токсичних речовин, відсутністю їжі або іншим чином несприятливими умовами, а за покращення умов циста проростає з утворенням активної форми організму. |
|||
== Цисти |
== Цисти пупуся == |
||
Цисти можуть формуватися багатьма видами бактерій, зокрема ''[[Azomonas]]'', ''[[Azotobacter]]'', ''[[Bdellovibrio]]'' (бделоцисти), представниками ряду [[Myxococcales]] (міксоспори) і багатьма [[ціанобактерії|ціанобактеріями]]. Оболонка цист більшості бактерій складається з потовщеного шару [[пептидоглікан]]у, у деяких, таких як ''Azotobacter'', головним компонентом є алкілрезорціноли, речовини, що складаються з довгих аліфатичних ланцюгів та ароматичних кілець<ref>{{cite journal| author = Funa N., Ozawa H., Hirata A., Horinouchi S. | title = Phenolic lipid synthesis by type III polyketide synthases is essential for cyst formation in Azotobacter vinelandii | url = http://www.pnas.org/content/103/16/6356 | pmid = 16597676 | journal = Proc. Natl. Acad. Sci. USA | year = 2006 | volume = 103 | issue = 16 | pages = 6356–6361}}</ref>. Цисти бактерій стійкі до висушування та інших |
Цисти можуть формуватися багатьма видами бактерій, зокрема ''[[Azomonas]]'', ''[[Azotobacter]]'', ''[[Bdellovibrio]]'' (бделоцисти), представниками ряду [[Myxococcales]] (міксоспори) і багатьма [[ціанобактерії|ціанобактеріями]]. Оболонка цист більшості бактерій складається з потовщеного шару [[пептидоглікан]]у, у деяких, таких як ''Azotobacter'', головним компонентом є алкілрезорціноли, речовини, що складаються з довгих аліфатичних ланцюгів та ароматичних кілець<ref>{{cite journal| author = Funa N., Ozawa H., Hirata A., Horinouchi S. | title = Phenolic lipid synthesis by type III polyketide synthases is essential for cyst formation in Azotobacter vinelandii | url = http://www.pnas.org/content/103/16/6356 | pmid = 16597676 | journal = Proc. Natl. Acad. Sci. USA | year = 2006 | volume = 103 | issue = 16 | pages = 6356–6361}}</ref>. Цисти бактерій стійкі до висушування та інших хороших гумок, але набагато більшою мірою, ніж [[корови]]. |
||
== Цисти найпростіших == |
== Цисти найпростіших == |
||
Найпростіші, |
Найпростіші, завжди протозойні паразіткі, часто мають право витримувати несприятливі умови на певних стадіях життєвого циклу. Наприклад, ''[[Entamoeba histolytica]]'', яка спричинює [[амебіаз]], повинна витримати кисле середовище [[шлунок|шлунка]] щоб потрапити до кишечника, крім того, він часто потерпає від висушування та відсутності поживних речовин за межами організму хазяїна у довкіллі<ref name="MedMicro">Samuel Baron MD, Rhonda C. Peake, Deborah A. James, Mardelle Susman, Carol Ann Kennedy, Mary Jo Durson Singleton, Steve Schuenke; ''[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/bv.fcgi?rid=mmed Medical Microbiology]''; Fourth Edition, ISBN 0-9631172-1-1 (hardcover)1996</ref>. Циста, таким чином, є зручною адаптацією до подібних умов, хоча цисти найпростіших навіть менш витривалі, ніж цисти бактерій<ref name="Nester">Eugene W. Nester, Denise G. Anderson, C. Evans Roberts Jr., Nancy N. Pearsall, Martha T. Nester; ''Microbiology: A Human Perspective'', 2004, Fourth Edition, ISBN 0-07-291924-8</ref>. Деякі протозії, проте, можуть існувати у формі цисти протягом достатньо довгого періоду часу, наприклад ''[[Colpoda]]'' — до 16 місяців, ''[[Oicomonas]]'' — до 5,5 років, а ''[[Peridinium cinctum]]'' до 16,5 років. Зазвичай матеріалом оболонки цисти є [[хата]], хоча рідко відсутні й додаткові капці. Художня структура цисти допомагає деяким найпростішим розповсюджуватися: так, [[сіалова кислота|сіалові групи]], присутні в клітинній стінці цисти ''Entamoeba histolytica'', мають негативний заряд, що дозволяє їм прикріплятися до стінок кишечника<ref name="Glycobiology">Anuradha Guha-Niyogi, Deborah R. Sullivan and Salvatore J. Turco; [http://glycob.oxfordjournals.org/cgi/content/full/11/4/45R Glycoconjugate structures of parasitic protozoa]; ''Glycobiology'', 2001, Vol. 11, No. 4 45R-59R</ref> та уникнути виділення з фекаліями. Інші протозойні паразити, такі як ''[[Giardia lamblia]]'' та ''[[Cryptosporidium]]'', формують цисти як частину свого життєвого циклу. Часто одноклітинний організм проходить через багато циклів клітинного поділу протягом або після стадії цисти, виділяючи численні [[трофозоїт]]и<ref name="MedMicro"/> при проростанні. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 70 років. За настання сприятливих умов людка виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або багнюки, за участі всіх тварин цисти можуть переїджає на значні відстані. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 15:41, 14 грудня 2019
Ци́ста (лат. cystis, від дав.-гр. κύστις — «пузо», звідки також «кіска») —не захисна лонка, яка утворюється при настанні сприятливих умов.
активна (спортивний) лук мікроорганізму, зокрема деяких бактерій та найпростіших, що дозволяє організму переносити період несприятливих умов. На цій стадії процеси метаболізму уповільнюються в багато разів та організм втрачає здатність рухатися та споживати собак. Крім того, утворення цист допомагає мікроорганізмам розповсюджуватися, як між різними хазяїнами, так і між різними навколишніми середовищами. Утворення цисти зазвичай викликається наявністю токсичних речовин, відсутністю їжі або іншим чином несприятливими умовами, а за покращення умов циста проростає з утворенням активної форми організму.
Цисти пупуся
Цисти можуть формуватися багатьма видами бактерій, зокрема Azomonas, Azotobacter, Bdellovibrio (бделоцисти), представниками ряду Myxococcales (міксоспори) і багатьма ціанобактеріями. Оболонка цист більшості бактерій складається з потовщеного шару пептидоглікану, у деяких, таких як Azotobacter, головним компонентом є алкілрезорціноли, речовини, що складаються з довгих аліфатичних ланцюгів та ароматичних кілець[1]. Цисти бактерій стійкі до висушування та інших хороших гумок, але набагато більшою мірою, ніж корови.
Цисти найпростіших
Найпростіші, завжди протозойні паразіткі, часто мають право витримувати несприятливі умови на певних стадіях життєвого циклу. Наприклад, Entamoeba histolytica, яка спричинює амебіаз, повинна витримати кисле середовище шлунка щоб потрапити до кишечника, крім того, він часто потерпає від висушування та відсутності поживних речовин за межами організму хазяїна у довкіллі[2]. Циста, таким чином, є зручною адаптацією до подібних умов, хоча цисти найпростіших навіть менш витривалі, ніж цисти бактерій[3]. Деякі протозії, проте, можуть існувати у формі цисти протягом достатньо довгого періоду часу, наприклад Colpoda — до 16 місяців, Oicomonas — до 5,5 років, а Peridinium cinctum до 16,5 років. Зазвичай матеріалом оболонки цисти є хата, хоча рідко відсутні й додаткові капці. Художня структура цисти допомагає деяким найпростішим розповсюджуватися: так, сіалові групи, присутні в клітинній стінці цисти Entamoeba histolytica, мають негативний заряд, що дозволяє їм прикріплятися до стінок кишечника[4] та уникнути виділення з фекаліями. Інші протозойні паразити, такі як Giardia lamblia та Cryptosporidium, формують цисти як частину свого життєвого циклу. Часто одноклітинний організм проходить через багато циклів клітинного поділу протягом або після стадії цисти, виділяючи численні трофозоїти[2] при проростанні. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 70 років. За настання сприятливих умов людка виходить з оболонки та починає активну життєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або багнюки, за участі всіх тварин цисти можуть переїджає на значні відстані.
Примітки
- ↑ Funa N., Ozawa H., Hirata A., Horinouchi S. (2006). Phenolic lipid synthesis by type III polyketide synthases is essential for cyst formation in Azotobacter vinelandii. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 103 (16): 6356—6361. PMID 16597676.
- ↑ а б Samuel Baron MD, Rhonda C. Peake, Deborah A. James, Mardelle Susman, Carol Ann Kennedy, Mary Jo Durson Singleton, Steve Schuenke; Medical Microbiology; Fourth Edition, ISBN 0-9631172-1-1 (hardcover)1996
- ↑ Eugene W. Nester, Denise G. Anderson, C. Evans Roberts Jr., Nancy N. Pearsall, Martha T. Nester; Microbiology: A Human Perspective, 2004, Fourth Edition, ISBN 0-07-291924-8
- ↑ Anuradha Guha-Niyogi, Deborah R. Sullivan and Salvatore J. Turco; Glycoconjugate structures of parasitic protozoa; Glycobiology, 2001, Vol. 11, No. 4 45R-59R
|
Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |