Штольня: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
Mazbel (обговорення | внесок) м (GR) File renamed: File:Штольня.gif → File:Stollen (Adit).gif Criterion 1 (original uploader’s request) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Штольня (значення)}} |
{{Otheruses|Штольня (значення)}} |
||
[[Файл: |
[[Файл:Stollen (Adit).gif|thumb|200px|[[Розкриття родовищ|Розкриття]] штольнею [[Геологічна світа|світи]] [[Пласт (геологія)|пласт]]ів]] |
||
[[Файл:Adit.jpeg|thumb|right|200px|Вхід у штольню]] |
[[Файл:Adit.jpeg|thumb|right|200px|Вхід у штольню]] |
||
[[File:Bergbau Schnitt MK1890.jpg|thumb|right|200px|Штольня і стовбур проведені у гірничому масиві.]] |
[[File:Bergbau Schnitt MK1890.jpg|thumb|right|200px|Штольня і стовбур проведені у гірничому масиві.]] |
Версія за 19:01, 21 травня 2020
Што́льня (нім. Stollen) — горизонтальна (рідше — похила) гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на земну поверхню і служить для тих же цілей, що і стволи шахти. Штольні використовуються як головні розкривні виробки при розробці родовищ в районах з гористим рельєфом.
Залежно від призначення штольні бувають вентиляційними, експлуатаційними, розвідувальними, водовідливними та ін.
Іноді експлуатаційними називають тільки відкатні Ш. (для транспортування корисних копалин (к.к.)), а вентиляційні і водовідливні виділяють у окрему категорію. Видобуток к.к. із застосуванням Ш. відомий з давніх-давен. В Україні давні штольні виявлені на Закарпатті (Мужіївське золоторудне родовище) та на Донбасі (поблизу с. Широке Амвросіївського р-ну).
Цікаво
Цікаво, що в давнину проведенню штолень (що використовувалися для водовідведення, провітрювання, транспортування корисних копалин тощо) надавали величезної ваги. Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який показує важливість і поцінованість штолень у Середньовіччі:
Старий звичай дозволяє проводити штольні в якому завгодно напрямку і якої завгодно довжини. Крім того, в нинішній час тому, хто перший заклав штольню , за його клопотанням надається не тільки штольневе право , але також і відвід головної копальні ( головний відвід ) , а іноді і найближчий до копальні простий відвід . Колись власник штольні мав право на такий простір , який пролітала стріла , випущена з лука. Йому дозволялося навіть пасти на всьому цьому просторі худобу. Старовинний звичай допускав також у разі, якщо шахти ряду ділянок рудної жили не розроблялися через велику кількість вод , відвід бергмейстером на користь того , хто візьметься за проведення штольні , так званого великого поля..., яке складалося з 7 подвійних ленів (тобто 7 верів ) маючи 98 лахтер в довжину і 7 лахтер в ширину , що у добутку становить 686 ( квадратних ) лахтерів.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штольня |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Full text of De Re Metallica
- Штольня // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.