Кам: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м clean up, typos fixed: млн. о → млн о за допомогою AWB |
АтаБот (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{Етнічна група |
{{Етнічна група |
||
| назва = Кам<br/>{{Китайська||侗族|Dòng Zú}} |
| назва = Кам<br/>{{Китайська||侗族|Dòng Zú}} |
||
| зображення = |
| зображення = Ethic Dong Liping Guizhou China.jpg |
||
| підпис = <!--підпис зображення--> |
| підпис = <!--підпис зображення--> |
||
| самоназва = Gaeml |
| самоназва = Gaeml |
||
Версія за 03:13, 26 травня 2020
| Кам кит. спр. 侗族, піньїнь: Dòng Zú | |
|---|---|
 | |
| Самоназва | Gaeml |
| Кількість | 2 960 293 осіб |
| Ареал | Китай (Ґуйчжоу, Хунань, Ґуансі) |
| Мова | камська |
| Релігія | анімізм |
Кам (дуни; кит. спр. 侗族, піньїнь: Dòng Zú; самоназва: Gaeml [kɐm]) — кам-суйський народ чисельністю близько 3 млн осіб. Проживає в основному на півдні Китаю, та невелика кількість у В'єтнамі[1].
Історія
Походять ками від нащадків древнього племені байює, які в епоху династії Цінь називалися лоює, а потім, за часів існування держав Вей та Цзінь — Ляо (僚). Ці ляо й вважаються предками камів[2].
Згідно древнім історичним літописам камами називали дунжень або дунмань, а самоназва у них було ґань. Значно пізніше, під час царювання династії Сун їх назва змінилася на ґелін, а вже після династії Мін з'явилися різні варіації назви — дунляо, дунмяо, і навіть просто мяо. Після утворення КНР, в 1949 році було прийнято єдину назву.
Релігія
Кам одні з небагатьох народів, які зберегли традиційні вірування. Вони сповідують анімізм, у них розвинений культ предків, особливо жіночих. Раніше духам предків приносилися жертвопринесення, влаштовувалися національні ходи з драконом, ігри й танці. Тепер у кожному селі присутні молитовні в пам'ять богині Саму. Також у кожному селі збудовані молитовні в пам'ять предка-жінки. У свята, особливо у Новий рік, духам та предкам приносять жертвоприношення, влаштовують ходи з драконом. Ще живі традиції музичного, пісенного, танцювального й усного фольклору.
У першій половині XIX століття сформувалася національна музична драма, що виконується на рідній мові та національному вбранні.
Заняття
Основне заняття камів — землеробство. Вирощують рис, кукурудзу, батат, овочі. Крім того, на заливних рисових полях розводять рибу. Вони також займаються скотарством (розводять буйволів, свиней тощо), лісівництвом (вирощують ялини, камелії маслоносні). У камів є звичай зустрічати гостей з камелією.
Розвинені ремесла: дерево-, камене- та металообробка, ткацтво, фарбування та вишивка тканин, цим в основному займаються жінки.
Примітки
- ↑ Edmondson, J.A. and Gregerson, K.J. 2001, "Four Languages of the Vietnam-China Borderlands", in Papers from the Sixth Annual Meeting of the Southeast Asian Linguistics Society, ed. K.L. Adams and T.J. Hudak, Tempe, Arizona, pp. 101-133. Arizona State University, Program for Southeast Asian Studies. Expand.
- ↑ D. Norman Geary, Ruth B. Geary, Ou Chaoquan, Long Yaohong, Jiang Daren, Wang Jiying (2003). The Kam People of China: Turning Nineteen. (London / New York, RoutledgeCurzon 2003). ISBN 0-7007-1501-0.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам |