Орден Залізної Остроги (пластовий курінь)

Пластовий курінь УСП ч. 15 «Орден Залізної Остроги» імені Святослава Завойовника.

Файл:Gerb OZO 5x4.jpg

Відзнака куреня «Орден Залізної Остроги»

П'ятнадятий курінь старших пластунів та сеньйорів Пласту — Національної Скаутської Організації України «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника був заснований 1927 році у Львові. Його засновниками та провідними членами були Володимир Маркусь, Іван Кліщ, Іван Сидорів, Тиміш Білостоцький, Зенон Котович.

Історія

Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції Українського Січового Стрілецтва і зокрема стрілецького «Ордену Лицарів Залізної Остроги», що постав в 1916 році як напівтаємне політичне товариство. Провідною спеціалізацією куреня була робота з новацтвом. Озони організовували новацькі табори в Підлютому і на Остодорі, вели працю в новацьких гніздах, проводі УПН. Окремі члени куреня працювали також з юнацтвом. Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО був економічний: робота в кооперативі «Пласт», виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки. Також озони працювали в проводі УСП, при редагуванні пластових часописів, займалися розбудовою Пласту на Волині та Закарпатті, організовували товариські старшопластунські зустрічі. З початком радянської окупації ОЗО припинив свою діяльність в Україні. Курінь відродився в Україні в 1996 році . Зареєстрований ГПБ у 2002 році.

Лицарі Залізної Остроги (1916)

Початки Ордену Залізної Остроги сягають часу Першої світової війни. Після бою в Потуторах із полку Українських січових стрільців (УСС) залишилось кількадесят людей, які переїхали в тил до Вишколу у Розвадові та Коша у Пісочній (тепер Миколаївського р-ну Львівської обл.). Вдень стрільці вишколювалися, а вечорами мали товариські сходини, на яких у листопаді 1916 р. засновується “Орден Лицарства Залізної Остроги” (ЛЗО). Ініціаторами створення Ордену були славнозвісний Іван Цяпка-Скоропад та Лев Лепкий, а організація мала на меті, як писав Роман Купчинський : “насталювання характерів, і плекання товариської культури”, бо “хто має характер, той не буде трусом, дезертиром, перекінчиком, опортуністом, вічним опозиціонером. Хто має товариську культуру, той і послухає без негодування і дасть наказ без образи, і гідно прийме чужинця і гідно виступить перед чужинцем”.

Братчиками Ордену були як і найвищі старшини, так звичайні стрільці, переважно інтелігенція. Члени ділилися на чурів, непохитників і лицарів. Лицарі мали право брати участь у Великому Зборі Лицарства. Лицарі ділилися на кінних і піших (про добрих коней для перших спеціально дбав Великий Конюший Ордену). Непохитники брали участь у Малій Раді – де однак важливих справ не вирішували. Чури не брали участи в жодних радах і не мали жодних прав – вони услугували лицарям. Дуже часто такими чурами були полковники, сотники і т. п., які спершу сміялися з корпорації, потім одначе не могли без неї жити. Дуже часто траплялося таке, що чура-полковник услугував лицареві — звичайному стрільцеві.

На чолі “Залізної Остроги” стояв Великий Комтур, який теж посвячував непохитників на лицарів. Першим Великим Комтуром був Іван Цяпка, а після нього – Володимир Свідерський. Члени “Залізної Остроги” носили на військових одностроях з лівого боку відзнаку: чорно-червона стяжка з острогою. Поміж собою вживали звертання “приятель серця”.

Стрілецький орден проіснував довго. У 1920-х рр. члени Стрілецького Ордену, які перебували у Львові, вважали за своїх молодих спадкоємців старших пластунів з куреня Орден Залізної Остроги і відвідували “in corpore” всі їхні імпрези. “Співаник для дітей” та “Співаник УСС” лицаря ЛЗО Михайла Гайворонського активно використовувалися у виховній роботі Пласту, а Володимир Щуровський був лікарем на організованому ОЗО новацькому таборі у Підлютому (1930) і того ж року був відзначений Свастикою Вдячности.

15 курінь УСП "Орден Залізної Остроги" (1927)

Файл:Ozo na nov tabori.JPG

Члени ОЗО серед керівництва пластового табору у Підлютому, 1931 рік.

Перші гуртки Уладу старших пластунів (УСП) почали творитися у 1922-1923 рр. Восени 1923 р. постав перший гурток старших пластунів, невдовзі перейменований на “Клюб старших пластунів і пластунок ім. сотн. Федора Черника у Львові”. У березні 1925 р. на основі Клюбу зареєстровано І курінь старших пластунів ім. Ф. Черника. Восени 1926 р. курінь розрісся настільки, що його було поділено на самостійні гуртки, які згодом дали початок кільком куреням старших пластунів. 2-й самостійний гурток “Орден Залізної Остроги” у травні 1927 р. був оформлений в 15 курінь УСП. Засновниками ОЗО були Володимир Маркусь, Іван Кліщ і Володимир Кметик. Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції стрілецького Ордену Лицарів Залізної Остроги. При переведенні із паломників (кандидатів) у кавалери (лицарі) відбувався ритуал посвячення, подібний до того, що робився в ЛЗО. Першим Великим Комтуром (курінним) ОЗО став Володимир Маркусь. До старшини куреня входили: І Кавалер (Іван Сидорів), Камерарій (Іван Кліщ), Вікарій (Олекса Ратич) та Великий Канцлер Юліан Дорош. До останньої команди куреня, вибраної 13.07.1930 р., належали Великий Комтур (Іван Кліщ), І Кавалер (Іван Сидорів), Великий Канцлер (Тарас Дурбак), Камерарій (Володимир Винницький).

Всі озони перед тим були в Юнацтві. Шість з них були вихованцями 1 куреня ім. П. Сагайдачного (Львів), інші належали до куренів ім. Дмитра Вітовського (Дрогобич), ім. Петра Дорошенка (Сокаль), ім. кн. Льва (Львів), ім. Івана Мазепи (Станиславів, тепер Івано-Франківськ), ім. Пилипа Орлика (Золочів), ім. Богдана Хмельницького (Львів). Майже всі члени ОЗО здобули вищу освіту, як правило, технічну, хоча були теж правники, філософи, біолог, богослов, ветеринар. Для вступу в ОЗО ставилися високі вимоги, тому курінь не належав до найчисельших у Пласті, проте був одним із найдіяльніших. Всього членами ОЗО були близько 20 старших пластунів, ще кілька з ними тісно співпрацювали. Багато з них мали пластові відзначення. Зокрема, свастику заслуги отримали Тиміш Білостоцький (1922), Тарас Дурбак (1929), Іван Кліщ (1928, 1930), Зенон Котович (1930), Володимир Маркусь (1930), похвальне письмо – Володимир Винницький (1930), Юліан Дорош (1930).

Провідною спеціалізацією ОЗО була робота з новацтвом. Ще до створення куреня, Іван Кліщ та Зенон Котович організували у 1924 р. відділ новаків і під їх проводом вперше 30 хлопчиків маршувало прилюдно серед інших пластових частин під час традиційного у Львові релігійного ходу на Святі Пресв'ятої Євхаристії. Виховницькою роботою займалися озони не тільки в новацтві. Озон Олекса Ратич був зв’язковим 16 юнацького куреня ім. Короля Данила (Станиславів). Тиміш Білостоцький у 1931 р. виконував обов’язки інструктора тіловиховання юнацького табору на Соколі. Великий Комтур ОЗО Володимир Маркусь був секретарем УСП (1925-1926 рр.), а відтак у 1926-1927 рр. – комендантом цього Уладу.

Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО була робота в кооперативі “Пласт”. Ця кооператива постала на базі “пластового постачання” у львівській домівці на вул. Бляхарській, 11. Цим напрямком тоді керував Володимир Кметик, а допомагав йому у виготовленні пластових відзнак Іван Кліщ. Згодом створено кооперативу “Пласт”, першими її директорами були Іван Кліщ та Іван Сидорів. Відкрито крамницю “Пласт” (Львів, Городоцька, 95), де можна було придбати пластові відзнаки, однострій, таборове і спортивне спорядження. Більшість краму виготовляли самі пластуни. Також кооператива “Пласт” займалася виготовленням мухоловок, пакуванням насіння, ванільного цукру, цинамону, шафрану і інших приправ. На початку 1928 р. троє озонів працювали у кооперативі “Пласт”, а ще двоє, зокрема Володимир Винницький як референт, у Пластовій щадниці (Львів, вул. Шашкевича, 5).

Озони активно займалися фотографією – у пластових та інших виданнях нерідко зустрічаються світлини Володимира Голіяна та Івана Кліща. Проте найбільших успіхів у фотомистецтві досягнув Юліан Дорош, який тривалий час був керівником субреферату світлин при економічному рефераті ВПК. Один з організаторів Українського фотографічного товариства, автор-постановник першого в Галичині професійного кінофільму “Для добра і краси” (на етнографічні теми і з життя кооперації). Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії, народного мистецтва, експонувалися на трьох персональних виставках. Сьогодні одна з вулиць Львова носить ім’я Юліана Дороша.

Значних зусиль докладав курінь ОЗО для формування товариської атмосфери і вогнища старшопластунського життя. В той час із творенням нових куренів УСП і розбудовою існуюючих між ними розгорілася завзята конкуренція, яка інколи була нездоровою. З метою налагодження міжкурінних стосунків Орден Залізної Остроги щотижня організовував товариські сходини із залученням інших старшопластунських частин.

Ще одним напрямком роботи ОЗО була розбудова соборницького Пласту– розбудова на Волині, Закарпатті і Буковині. У 1929-1930 рр. Володимир Маркусь виконував обов’язки референта закордонних зв’язків Верховної Пластової Команди (ВПК).

Сьогодення. Мета і діяльність

Сьогодні ОЗО ставить собі за мету працювати для здійснення пластових ідеалів в особистому і суспільному житті та для росту пластової організації в Україні. На сьогодні "Орден Залізної Остроги" є найбільш чисельнішим в Україні пластовим куренем Уладу старшого пластунства. ОЗОни плекають лицарський дух і цінують побратимство. Тому гасло ОЗО: «Перемога або смерть!», а курінне вітання: «Рука і серце!»

Основна діяльність: а) плекання традиції визвольних змагань у Пласті, б) кампанія за здоровий спосіб життя, в) розвиток пластових спеціалізацій - пішого, велосипедного, кінного і водного туризму тощо.

Курінь веде працю в різних напрямках діяльності Пласту:

1. Виховництво. Озони ведуть постійну виховну роботу в 12 куренях УПЮ та 1 гнізді УПН, проводять літні табори і мандрівки, беруть участь у організації різних виховних заходів на крайовому і станичному рівнях.

2. Адміністрування організації. Члени куреня працюють в пластових проводах в Україні усіх рівнів. Зокрема беруть значну участь в проводі станиць Київ, Тернопіль, Івано-Франківськ та відповідних округ.

3. Інструкторство. Спеціалізаційні програми. Курінь працює для розвитку кількох спеціалізаційних програм в УПЮ та проводить відповідні виховні крайові і станичні заходи:

a. Табори: Військово - виховний табір - "Легіон", Мандрівний табір - "Говерля", Вело -мандрівний табір - "Ревор",Кінно - спортивний "Герць".

b. Змаги: Мандрівний змаг з орієнтування для юнацтва - «Осінній рейд», Всеукраїнські змагання з пішого мандрівництва - «Стежками Героїв», Всеукраїнський пластовий спортивний змаг «Спартакіада».

с. Плекання традиції визвольних змагань у Пласті: "Свято Героїв", Щорічна акція "Молодь пам'ятає Шухевича, Щорічна акція "Пам'ятай про Крути".

Головні вимоги до членства: активна праця в Пласті, добра пластова постава, здоровий спосіб життя, зокрема не вживання тютюну і алкоголю, участь в діяльності куреня. Члени Ордену Залізної Остроги діють у Київі, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Черкасах, Луцьку, Камянеці-Подільському.

Посилання

Сайт куреня "Орден Залізної Остроги"

Пластовий портал

15 курінь УСП Орден Залізної Остроги (1927-1930) на Пластовому порталі

Історія Лицарства Залізної Остроги (1916) на Пластовому порталі

Кліп присвячений "Ордену Залізної Остроги" на You Tube