Зайченко Руслан Петрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
виправлення некоректної інформації Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
Kanzat (обговорення | внесок) Та наче правильно Мітка: Скасування |
||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
}} |
}} |
||
'''Руслан Петрович Зайченко''' ({{н}} [[3 жовтня]] [[1963]], [[Бар]], [[Вінницька область]] — {{†}}[[11 липня]] [[2011]], [[Київ]]) — один із лідерів організації [[УНА-УНСО]], учасник [[війна у Придністров'ї|війни у Придністров'ї]], один із керівників акції «[[Україна без Кучми]]» на Черкащині, політв'язень у справі [[9 березня]] [[2001]] року. |
'''Руслан Петрович Зайченко''' ({{н}} [[3 жовтня]] [[1963]], [[Бар]], [[Вінницька область]] — {{†}}[[11 липня]] [[2011]], [[Київ]]) — один із лідерів праворадикальної організації [[УНА-УНСО]], учасник [[війна у Придністров'ї|війни у Придністров'ї]], один із керівників акції «[[Україна без Кучми]]» на Черкащині, політв'язень у справі [[9 березня]] [[2001]] року. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Версія за 13:21, 10 грудня 2020
| Зайченко Руслан Петрович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
3 жовтня 1963 Бар, Вінницька область, Українська РСР,  СРСР | ||
| Помер |
11 липня 2011 (47 років) Київ,  Україна | ||
| Громадянство |
Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | громадський активіст | ||
| Відомий завдяки | український громадський, політичниий та військовий діяч | ||
| Alma mater | Черкаський Національний університет ім. Богдана Хмельницького | ||
| Посада | голова Черкаської обласної організації УНА (УНА-УНСО) | ||
| Партія | УНА-УНСО | ||
| У шлюбі з | Леся Теліженко | ||
| Нагороди |
| ||
Руслан Петрович Зайченко (нар. 3 жовтня 1963, Бар, Вінницька область — пом.11 липня 2011, Київ) — один із лідерів праворадикальної організації УНА-УНСО, учасник війни у Придністров'ї, один із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, політв'язень у справі 9 березня 2001 року.
Біографія
1980 — закінчив Черкаську СШ № 5.
Восени 1989 став одним із фундаторів Черкаської обласної організації СНУМ. У червні 1990 обраний головою Черкаської обласної організації Української Міжпартійної Асамблеї (з вересня 1991-го — Українська Національна Асамблея — УНА).
1990 — брав участь в акції реєстрації громадян України, відродження козацтва на Черкащині, «ланцюга злуки», студентського голодування.
1992 — брав участь у «поїзді дружби» до Криму.
1992 — брав участь у молдавсько-придністровському конфлікті на боці Придністров'я, стрілець УНСО ПМР.
18 липня 1995 — учасник поховання Патріарха України-Руси Володимира Романюка.
Учасник протестного голодування проти незаконної заборони УНА-УНСО.
Багаторічний голова Черкаської обласної організації УНА (УНА-УНСО), останні роки — глава виконкому партії УНА.
Один із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, координатор охорони наметового містечка в Києві. Відбував покарання за сфабрикованою справою «9 березня». Рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи у вересні 2003 визнаний політв'язнем.
2004 — координатор походу сумських студентів на Київ, один із організаторів громадянської компанії «Пора!». Керівник охоронних підрозділів Помаранчевої революції.
Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Урядом Придністровської Молдавської Республіки нагороджений медаллю «Захисник Придністров'я» (рос. «Защитник Приднестровья»).
Навчався на 5 курсі історичного факультету Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького.
Батько трьох дітей. Перша дружина - Зайченко Віра Петрівна. Друга дружина — відома українська дизайнерка Леся Теліженко, тесть — український скульптор Теліженко Микола Матвійович.