Антиген: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Yozh (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Антиге́н''' |
'''Антиге́н''' — речовина, зазвичай органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в [[організм]] викликають специфічний <tt>імунний ефект</tt>. [[Імунна система]] розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє [[Антитіло|антитіла]] для боротьби із нею. |
||
В класичній імунології до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження. |
В класичній [[імунологія|імунології]] до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження. |
||
Антигенам притаманна імуногенність |
Антигенам притаманна імуногенність — здатність викликати імунну відповдь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами). Молекула антигена несе детермінантну группу — ділянку молекули антигена, яка "розпізнається" антигензв'язуючим центром В-лімфоцитів і антитілами. в молекулі антигена, як правило, міститься декілька різних за будовою детермінантних груп, кожна з яких може повторюватись кілька разів. |
||
Зазвичай антигени містять у собі [[протеїн|протеїни]], що знаходяться на поверхні [[бактерії|бактерій]], [[вірус]]ів і гранул [[пилок|пилка]]. Протеїни несумісних [[група крові|груп крові]] чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при [[переливання крові|переливанні крові]] і [[трансплантація|пересадці органів]]. |
Зазвичай антигени містять у собі [[протеїн|протеїни]], що знаходяться на поверхні [[бактерії|бактерій]], [[вірус]]ів і гранул [[пилок|пилка]]. Протеїни несумісних [[група крові|груп крові]] чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при [[переливання крові|переливанні крові]] і [[трансплантація|пересадці органів]]. |
||
Версія за 17:46, 20 жовтня 2009
Антиге́н — речовина, зазвичай органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в організм викликають специфічний імунний ефект. Імунна система розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє антитіла для боротьби із нею. В класичній імунології до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження. Антигенам притаманна імуногенність — здатність викликати імунну відповдь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами). Молекула антигена несе детермінантну группу — ділянку молекули антигена, яка "розпізнається" антигензв'язуючим центром В-лімфоцитів і антитілами. в молекулі антигена, як правило, міститься декілька різних за будовою детермінантних груп, кожна з яких може повторюватись кілька разів.
Зазвичай антигени містять у собі протеїни, що знаходяться на поверхні бактерій, вірусів і гранул пилка. Протеїни несумісних груп крові чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при переливанні крові і пересадці органів.