П'єзоефект: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''П'єзоефект''' – виникнення [[електричний заряд|електричних зарядів]] (п’єзоелектрики) на гранях деяких [[кристал]]ів при їхній [[деформація|деформації]] ([[напруження|напруженні]]), або навпаки – виникнення деформації (напруження) цих [[кристал]]ів внаслідок дії [[електричне поле|електричного поля]]. |
'''П'єзоефект''' – виникнення [[електричний заряд|електричних зарядів]] (п’єзоелектрики) на гранях деяких [[кристал]]ів при їхній [[деформація|деформації]] ([[напруження|напруженні]]), або навпаки – виникнення деформації (напруження) цих [[кристал]]ів внаслідок дії [[електричне поле|електричного поля]]. |
||
Перші дослідження п'єзоефекту виконані [[Кюрі П'єр|П'єром Кюрі]] ([[1880]]) на кристалі [[кварц]]у. П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх [[сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] і у багатьох [[піроелектрики|піроелектриків]]. На відміну від [[електрострикція|електрострикції]], п'єзоефект залежить від напряму [[ |
Перші дослідження п'єзоефекту виконані [[Кюрі П'єр|П'єром Кюрі]] ([[1880]]) на кристалі [[кварц]]у. П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх [[сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] і у багатьох [[піроелектрики|піроелектриків]]. На відміну від [[електрострикція|електрострикції]], п'єзоефект залежить від напряму [[силова лінія|силових ліній]] поля, тому дія на площини кристалу змінних [[електричне поле|електричних полів]] приводить до його [[вібрації]]. Найбільш значна [[амплітуда]] [[коливання]] кристалу має місце у випадку, коли [[частота]] коливань поля відповідає [[резонанс]]ній частоті коливань кристалу. |
||
Ступінь [[поляризація|поляризації]] кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається [[п'єзоелектричний модуль|п’єзоелектричним модулем]]. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля [[монокристал]]у [[кварц]]у. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля [[монокристал]]у), п'єзомодуль [[кварцит]]ів – 1% від модуля монокристалу, [[гнейс]]ів і [[граніт]]ів – 0,2-0,5%. |
Ступінь [[поляризація|поляризації]] кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається [[п'єзоелектричний модуль|п’єзоелектричним модулем]]. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля [[монокристал]]у [[кварц]]у. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля [[монокристал]]у), п'єзомодуль [[кварцит]]ів – 1% від модуля монокристалу, [[гнейс]]ів і [[граніт]]ів – 0,2-0,5%. |
||
Версія за 08:35, 14 квітня 2010
П'єзоефект – виникнення електричних зарядів (п’єзоелектрики) на гранях деяких кристалів при їхній деформації (напруженні), або навпаки – виникнення деформації (напруження) цих кристалів внаслідок дії електричного поля.
Перші дослідження п'єзоефекту виконані П'єром Кюрі (1880) на кристалі кварцу. П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх сегнетоелектриків і у багатьох піроелектриків. На відміну від електрострикції, п'єзоефект залежить від напряму силових ліній поля, тому дія на площини кристалу змінних електричних полів приводить до його вібрації. Найбільш значна амплітуда коливання кристалу має місце у випадку, коли частота коливань поля відповідає резонансній частоті коливань кристалу.
Ступінь поляризації кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається п’єзоелектричним модулем. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля монокристалу кварцу. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля монокристалу), п'єзомодуль кварцитів – 1% від модуля монокристалу, гнейсів і гранітів – 0,2-0,5%.
Дивись також
- П'єзоелектрика
- П'єзокварц
- П'єзоелектричні властивості гірських порід
- П'єзометр
- П'єзооптична мінеральна сировина
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.