Октава: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 31: Рядок 31:
Інший спосіб позначення октав був запропонований [[:en:Acoustical Society of America|Американським акустичним товариством]] у [[1939]] році і в США отримав назву "наукової нотації" ({{lang-en|Scientific pitch notation}}). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступіню, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеної системою найменування ступенів.
Інший спосіб позначення октав був запропонований [[:en:Acoustical Society of America|Американським акустичним товариством]] у [[1939]] році і в США отримав назву "наукової нотації" ({{lang-en|Scientific pitch notation}}). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступіню, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеної системою найменування ступенів.


== Список октав ==
== Повний список октав ==
{{Список октав}}
=== Субконтроктава ===
Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц<ref name="камертон">Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля <sup>1</sup> = 440 Гц</ref>. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступіні
! Частота, [[Гц]]<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна [[музична нотація]]
|-
| 1
| 16,352
| До<sub>2</sub>
| C<sub>2</sub>
| C0
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-subcontraoctave.svg|Субконтроктава]]
|-
| 2
| 18,354
| Ре<sub>2</sub>
| D<sub>2</sub>
| D0
|-
| 3
| 20,602
| Мі<sub>2</sub>
| E<sub>2</sub>
| E0
|-
| 4
| 21,827
| Фа<sub>2</sub>
| F<sub>2</sub>
| F0
|-
| 5
| 24,500
| Соль<sub>2</sub>
| G<sub>2</sub>
| G0
|-
| 6
| 27,500
| Ля<sub>2</sub>
| A<sub>2</sub>
| A0
|-
| 7
| 30,868
| Сі<sub>2</sub>
| H<sub>2</sub>
| H0
|}

=== Контроктава ===
Охоплює звуки з частотами від Гц 32703 (включно) до Гц 65406.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер першої
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 32.703
| До<sub>1</sub>
| C<sub>1</sub>
| C1
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-contraoctave.svg|Контроктава]]
|-
| 2
| 36.708
| Ре<sub>1</sub>
| D<sub>1</sub>
| D1
|-
| 3
| 41.203
| Мі<sub>1</sub>
| E<sub>1</sub>
| E1
|-
| 4
| 43.654
| Фа<sub>1</sub>
| F<sub>1</sub>
| F1
|-
| 5
| 48.999
| Соль<sub>1</sub>
| G<sub>1</sub>
| G1
|-
| 6
| 55.000
| Ля<sub>1</sub>
| A<sub>1</sub>
| A1
|-
| 7
| 61.735
| Сі<sub>1</sub>
| H<sub>1</sub>
| H1
|}

=== Велика октава ===
Охоплює звуки з частотами від Гц 65406 (включно) до Гц 130,81.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 65.406
| До
| C
| C2
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-great-octave.svg|Велика октава]]
|-
| 2
| 73.416
| Ре
| D
| D2
|-
| 3
| 82.406
| Ми
| E
| E2
|-
| 4
| 87.307
| Фа
| F
| F2
|-
| 5
| 97.999
| Соль
| G
| G2
|-
| 6
| 110.00
| Ля
| A
| A2
|-
| 7
| 123.47
| Сі
| H
| H2
|}

=== Мала октава ===
Охоплює звуки з частотами від Гц 130,81 (включно) до Гц 261,63.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 130.81
| до
| c
| C3
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-small-octave.svg|Мала октава]]
|-
| 2
| 146.83
| ре
| d
| D3
|-
| 3
| 164.81
| ми
| e
| E3
|-
| 4
| 174.61
| фа
| f
| F3
|-
| 5
| 196.00
| соль
| g
| G3
|-
| 6
| 220.00
| ля
| a
| A3
|-
| 7
| 246.94
| си
| h
| H3
|}

=== Перша октава ===
Включає звуки з частотами від Гц 261,63 (включно) до Гц 523,25. Середня октава звукоряду музичної системи.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 261.63
| до<sup>1</sup>
| c<sup>1</sup>
| C4
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-first-octave.svg|Перша октава]]
|-
| 2
| 293.67
| ре<sup>1</sup>
| d<sup>1</sup>
| D4
|-
| 3
| 329.63
| мі<sub>1</sup>
| e<sup>1</sup>
| E4
|-
| 4
| 349.23
| фа<sup>1</sup>
| f<sup>1</sup>
| F4
|-
| 5
| 392.00
| соль<sup>1</sup>
| g<sup>1</sup>
| G4
|-
| 6
| 440.00
| ля<sup>1</sup>
| a<sup>1</sup>
| A4
|-
| 7
| 493.88
| сі<sub>1</sup>
| h<sup>1</sup>
| H4
|}
=== Друга октава===
Включає звуки з частотами від Гц 523,25 (включно) до Гц 1046,5.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 523.25
| до<sup>2</sup>
| c<sup>2</sup>
| C5
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-second-octave.svg|Друга октава]]
|-
| 2
| 587.33
| ре<sup>2</sup>
| d<sup>2</sup>
| D5
|-
| 3
| 659.26
| мі<sub>2</sup>
| e<sup>2</sup>
| E5
|-
| 4
| 698.46
| фа<sup>2</sup>
| f<sup>2</sup>
| F5
|-
| 5
| 783.99
| соль<sup>2</sup>
| g<sup>2</sup>
| G5
|-
| 6
| 880.00
| ля<sup>2</sup>
| a<sup>2</sup>
| A5
|-
| 7
| 987.77
| сі<sub>2</sup>
| h<sup>2</sup>
| H5
|}

=== Третя октава ===
Включає звуки з частотами від Гц 1046,5 (включно) до Гц 2093,0.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 1046.5
| до<sup>3</sup>
| c<sup>3</sup>
| C6
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-third-octave.svg|Третья октава]]
|-
| 2
| 1174.7
| ре<sup>3</sup>
| d<sup>3</sup>
| D6
|-
| 3
| 1318.5
| мі<sub>3</sup>
| e<sup>3</sup>
| E6
|-
| 4
| 1396.9
| фа<sup>3</sup>
| f<sup>3</sup>
| F6
|-
| 5
| 1568.0
| соль<sup>3</sup>
| g<sup>3</sup>
| G6
|-
| 6
| 1760.0
| ля<sup>3</sup>
| a<sup>3</sup>
| A6
|-
| 7
| 1975.5
| сі<sub>3</sup>
| h<sup>3</sup>
| H6
|}

=== Четверта октава ===
Включає звуки з частотами від Гц 2093,0 (включно) до Гц 4186,0.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 2093.0
| до<sup>4</sup>
| c<sup>4</sup>
| C7
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-fourth-octave.svg|Четвертая октава]]
|-
| 2
| 2349.3
| ре<sup>4</sup>
| d<sup>4</sup>
| D7
|-
| 3
| 2637.0
| мі<sub>4</sup>
| e<sup>4</sup>
| E7
|-
| 4
| 2793.8
| фа<sup>4</sup>
| f<sup>4</sup>
| F7
|-
| 5
| 3136.0
| соль<sup>4</sup>
| g<sup>4</sup>
| G7
|-
| 6
| 3520.0
| ля<sup>4</sup>
| a<sup>4</sup>
| A7
|-
| 7
| 3951.1
| сі<sub>4</sup>
| h<sup>4</sup>
| H7
|}

=== П'ята октава ===
Включає звуки з частотами від Гц 4186,0 (включно) до Гц 8372,0. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь.
У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8
{| class="wikitable"
|-
! Номер ступеня
! Частота, Гц<ref name="камертон"/>
! Складове позначення за Гельмгольцем
! Буквенне позначення за Гельмгольцем
! Американська нотація
! Сучасна музична нотація
|-
| 1
| 4186.0
| до<sup>5</sup>
| c<sup>5</sup>
| C8
| rowspan=7 | &nbsp;[[Файл:Range-fifth-octave.svg|Пятая октава]]
|-
| 2
| 4698.6
| ре<sup>5</sup>
| d<sup>5</sup>
| D8
|-
| 3
| 5274.0
| мі<sub>5</sup>
| e<sup>5</sup>
| E8
|-
| 4
| 5587.7
| фа<sup>5</sup>
| f<sup>5</sup>
| F8
|-
| 5
| 6271.9
| соль<sup>5</sup>
| g<sup>5</sup>
| G8
|-
| 6
| 7040.0
| ля<sup>5</sup>
| a<sup>5</sup>
| A8
|-
| 7
| 7902.1
| сі<sub>5</sup>
| h<sup>5</sup>
| H8
|}


== Література ==
== Література ==

Версія за 21:56, 19 січня 2011

Інтервали р:
Див.також:

Окта́ва — в музиці та акустиці - інтервал між двома тонами, частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто ).

В музичній практиці октава визначається також, як восьма ступінь діатонічного звукоряду, а також музичний інтервал, що охоплює 8 ступенів діатонічного звукоряду, звідки й походить назва. Таким чином октава охоплює всі сім ступенів діатонічного звукоряду, або 12 півтонів хроматичного звукоряду.

Окрім того октавою називається також ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів - до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Весь музичний діапазон таким чином поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:

Різновиди октави

В теорії музики розрізняють такі різновиди інтервалу октави:

  • (а) Чисту октаву ( висхідна, низхідна)
  • (b) Збільшену октаву (енгармонічно рівна малій ноні)
  • (с) Зменшену октаву (енгармонічно рівна великій септимі)

Позначення октав

Діапазон застосовних в музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення приналежності звуку тієї чи іншої октаві, з яких найбільш поширені два - нотація Гельмгольца та американська нотація.

Найменування октав

Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава", наступна вгору - "Друга", потім "Третя", "Четверта» і «П'ята". Октави нижче 1-ї мають власні назви "Мала октава» - це октава нижче 1-ї, "Велика" - нижче малої , "контроктава" - нижче великої, і нарешті "субконтроктава" - нижче контроктави - найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних в музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

Нотація Гельмгольца

Була запропонована немецким математиком Германом Гельмгольцем в работі Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik (1863)[1]. Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені - з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі - від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів - знизу зверху небудь. Нотація Гельмгольца може бути застосована як з складової системою найменування ступенів, так і з буквеної.

Американська нотація

Інший спосіб позначення октав був запропонований Американським акустичним товариством у 1939 році і в США отримав назву "наукової нотації" (англ. Scientific pitch notation). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступіню, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеної системою найменування ступенів.

Повний список октав

Субконтроктава

Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц[2]. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 16,352 До2 C2 C0  Субконтроктава
2 18,354 Ре2 D2 D0
3 20,602 Мі2 E2 E0
4 21,827 Фа2 F2 F0
5 24,500 Соль2 G2 G0
6 27,500 Ля2 A2 A0
7 30,868 Сі2 H2 B0

Контроктава

Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 32,703 До1 C1 C1  Контроктава
2 36,708 Ре1 D1 D1
3 41,203 Мі1 E1 E1
4 43,654 Фа1 F1 F1
5 48,999 Соль1 G1 G1
6 55,000 Ля1 A1 A1
7 61,735 Сі1 H1 B1

Велика октава

Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 65,406 До C C2  Велика октава
2 73,416 Ре D D2
3 82,406 Мі E E2
4 87,307 Фа F F2
5 97,999 Соль G G2
6 110,00 Ля A A2
7 123,47 Сі H B2

Мала октава

Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 130,81 до c C3  Мала октава
2 146,83 ре d D3
3 164,81 мі e E3
4 174,61 фа f F3
5 196,00 соль g G3
6 220,00 ля a A3
7 246,94 сі h B3

Перша октава

Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 261,63 до1 c1 C4  Перша октава
2 293,67 ре1 d1 D4
3 329,63 мі1 e1 E4
4 349,23 фа1 f1 F4
5 392,00 соль1 g1 G4
6 440,00 ля1 a1 A4
7 493,88 сі1 h1 B4

Друга октава

Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 523,25 до2 c2 C5  Друга октава
2 587,33 ре2 d2 D5
3 659,26 мі2 e2 E5
4 698,46 фа2 f2 F5
5 783,99 соль2 g2 G5
6 880,00 ля2 a2 A5
7 987,77 сі2 h2 B5

Третя октава

Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 1046,5 до3 c3 C6  Третья октава
2 1174,7 ре3 d3 D6
3 1318,5 мі3 e3 E6
4 1396,9 фа3 f3 F6
5 1568,0 соль3 g3 G6
6 1760,0 ля3 a3 A6
7 1975,5 сі3 h3 B6

Четверта октава

Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 2093,0 до4 c4 C7  Четвертая октава
2 2349,3 ре4 d4 D7
3 2637,0 мі4 e4 E7
4 2793,8 фа4 f4 F7
5 3136,0 соль4 g4 G7
6 3520,0 ля4 a4 A7
7 3951,1 сі4 h4 B7

П'ята октава

Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь. У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8

Номер ступеня Частота, Гц[2] Складове позначення за Гельмгольцем Буквенне позначення за Гельмгольцем Американська нотація Сучасна музична нотація
1 4186,0 до5 c5 C8  П'ята октава
2 4698,6 ре5 d5 D8
3 5274,0 мі5 e5 E8
4 5587,7 фа5 f5 F8
5 6271,9 соль5 g5 G8
6 7040,0 ля5 a5 A8
7 7902,1 сі5 h5 B8

Примітки

  1. Hermann von Helmholtz. (n.d.). A Dictionary of Scientists. Retrieved April 15, 2008, from Answers.com Web site: http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz
  2. а б в г д е ж и к л Значення частот розраховані виходячи із стандартної частоти камертона ля 1 = 440 Гц


Література

  • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст] : навч. посіб. / С.В. Шип. - К. : Заповіт, 1998. - 368 с. - ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
  • Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004 - 303 с.
  • Смаглій Г.А. Маловик Л.В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
  • Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6

Примітки