Солтис: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Солтис''', також '''Шолтейс''' (від {{lang-la|scultetus, sculteus}} через {{lang-de|Schultheiß, Schultheiss, Schulz}}) в [[середні віки|середніх віках]] голова [[Село|села]] або [[Селище|селища]] у Середній та Східній Європі. Завдання солтиса було керувати своїм селом та збирати [[Податки|податки]] для короля. Він мав майже таке значення як сьогодні [[мер]] міста або як голова [[сільська рада|сільради]].
'''Солтис''', також '''Шолтейс''' (від {{lang-la|scultetus, sculteus}} через {{lang-de|Schultheiß, Schultheiss, Schulz}}) в [[середні віки|середніх віках]] голова [[Село|села]] або [[Селище|селища]] у [[Середня Європа|Середній]] та [[Східна Європа|Східній Європі]]. Завдання солтиса було керувати своїм селом та збирати [[Податки|податки]] для короля. Він мав майже таке значення як сьогодні [[мер]] міста або як голова [[сільська рада|сільради]].


Існували солтиси і в [[Україна|Україні]]. Наприклад в [[Закарпатська область|Закарпатті]], де вони засновували в [[XII]]–[[XIV]] ст. села.
Існували солтиси і в [[Україна|Україні]]. Наприклад в [[Закарпатська область|Закарпатті]], де вони засновували в [[XII]]–[[XIV]] ст. села.


На західно-українських землях, які з [[14 століття|14 ст.]] підпали під владу Польщі, солтис це особа, що її призначував феодал начальником села, заснованого на німецькому праві. Солтис був заступником пана щодо поселенців, головою сільської самоуправи і суду; до [[16 століття|16 ст.]] посада солтису була спадкова.
На [[Західна Україна|західно-українських]] землях, які з [[14 століття|14 ст.]] підпали під владу [[Польща|Польщі]], солтис це особа, що її призначував [[феодал]] начальником села, заснованого на [[Німецьке право|німецькому праві]]. Солтис був заступником пана щодо поселенців, головою сільської самоуправи і [[суд]]у; до [[16 століття|16 ст.]] посада солтису була спадкова.


У селах Західної України, яка входила 1923 — 39 до складу [[Польща|Польщі]], солтис був керівником адміністрації і територіального самоврядування на території сільської громади.
У селах Західної України, яка входила [[1923]][[1939]] до складу [[Польща|Польщі]], солтис був керівником адміністрації і територіального [[самоврядування]] на території сільської громади.


== Прізвище ==
== Прізвище ==
Українське прізвище поширене на Західній Україні, що можливо було утворене від діяльності її першоносія.
Українське прізвище поширене на Західній Україні, що можливо було утворене від діяльності її першоносія.
'''{{докладніше|Солтис (прізвище)}}'''

== Див. також ==
== Див. також ==

* [[Солтиство]]
* [[Солтиство]]

=== Література ===
=== Література ===
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}


[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]
[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]
[[Категорія:Прізвища]]
[[Категорія:Влада]]



{{EU-book-stub}}
{{EU-book-stub}}

Версія за 10:03, 24 січня 2012

Солтис, також Шолтейс (від лат. scultetus, sculteus через нім. Schultheiß, Schultheiss, Schulz) в середніх віках голова села або селища у Середній та Східній Європі. Завдання солтиса було керувати своїм селом та збирати податки для короля. Він мав майже таке значення як сьогодні мер міста або як голова сільради.

Існували солтиси і в Україні. Наприклад в Закарпатті, де вони засновували в XIIXIV ст. села.

На західно-українських землях, які з 14 ст. підпали під владу Польщі, солтис це особа, що її призначував феодал начальником села, заснованого на німецькому праві. Солтис був заступником пана щодо поселенців, головою сільської самоуправи і суду; до 16 ст. посада солтису була спадкова.

У селах Західної України, яка входила 19231939 до складу Польщі, солтис був керівником адміністрації і територіального самоврядування на території сільської громади.

Прізвище

Українське прізвище поширене на Західній Україні, що можливо було утворене від діяльності її першоносія.

Докладніше: Солтис (прізвище)

Див. також

Література