Ірод Агріппа I: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Ірод Агріппа I син [[Арістобул IV|Арістобула]] і його дружини Береніке та онук [[Ірод І Великий|Ірода Великого]], народився в 10 році до н. е. Його братом був [[Ірод ІІ|Ірод Халкідський]] - пізніше цар халкідського царства. Його іншим братом був Арістобул, одружений пізніше на дочці царя [[Хомс|Емеси]] Сапсігерамоса ІІ. |
Ірод Агріппа I син [[Арістобул IV|Арістобула]] і його дружини Береніке та онук [[Ірод І Великий|Ірода Великого]], народився в 10 році до н. е. Його братом був [[Ірод ІІ|Ірод Халкідський]] - пізніше цар халкідського царства. Його іншим братом був Арістобул, одружений пізніше на дочці царя [[Хомс|Емеси]] Сапсігерамоса ІІ. |
||
== Біографія == |
|||
Ірод Агріппа I виховувався в [[Рим]]і разом з сином імператора [[Тиберій Клавдій Нерон| Тіберія]] — [[Тіберій Друз Клавдій Юлій Цезар Нерон|Друзом молодшим]] та майбутнім імператором [[Клавдій|Клавдієм]]. Таким чином він мав добрий доступ до імператорського двору в [[Рим]]і. Ірод Агріппа I завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, більш відомий як [[Калігула]], який став імператором в 37 році н. е. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в [[Юдея|Юдею]], розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). У 35/36 р. за фінансової допомоги Александра Алабарха він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула проголосив Агріппу І царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї, тобто наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році [[Ірод Антипа|Ірода Антипи]] — Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулюванні кризи що послідувала за цими подіями. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Юдею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був [[Єрусалим]], де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався юдейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі. |
Ірод Агріппа I виховувався в [[Рим]]і разом з сином імператора [[Тиберій Клавдій Нерон| Тіберія]] — [[Тіберій Друз Клавдій Юлій Цезар Нерон|Друзом молодшим]] та майбутнім імператором [[Клавдій|Клавдієм]]. Таким чином він мав добрий доступ до імператорського двору в [[Рим]]і. Ірод Агріппа I завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, більш відомий як [[Калігула]], який став імператором в 37 році н. е. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в [[Юдея|Юдею]], розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). У 35/36 р. за фінансової допомоги Александра Алабарха він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула проголосив Агріппу І царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї, тобто наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році [[Ірод Антипа|Ірода Антипи]] — Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулюванні кризи що послідувала за цими подіями. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Юдею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був [[Єрусалим]], де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався юдейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі. |
||
== Смерть == |
== Смерть == |
Версія за 09:11, 30 січня 2012
Ірод Агріппа I (Marcus Julius Agrippa, Агріппа Великий[1], * 10 рік до н. е. — †44 р.) — цар Юдеї з 37 по 44 рік н. е.
Походження
Ірод Агріппа I син Арістобула і його дружини Береніке та онук Ірода Великого, народився в 10 році до н. е. Його братом був Ірод Халкідський - пізніше цар халкідського царства. Його іншим братом був Арістобул, одружений пізніше на дочці царя Емеси Сапсігерамоса ІІ.
Біографія
Ірод Агріппа I виховувався в Римі разом з сином імператора Тіберія — Друзом молодшим та майбутнім імператором Клавдієм. Таким чином він мав добрий доступ до імператорського двору в Римі. Ірод Агріппа I завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, більш відомий як Калігула, який став імператором в 37 році н. е. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в Юдею, розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). У 35/36 р. за фінансової допомоги Александра Алабарха він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула проголосив Агріппу І царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї, тобто наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році Ірода Антипи — Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулюванні кризи що послідувала за цими подіями. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Юдею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був Єрусалим, де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався юдейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі.
Смерть
Але Агріппа царював недовго. У 44 році н. е. на бенкеті в Кесарії він раптово захворів і помер у віці 54 років. Його смерть згадана у Діях Апостолів, що відіграє велику роль у хронології новозавітніх подій:
Потомство
Ірод Агріппа I мав із своєю дружиною Кіпрос сина — Ірода Агріппу II, який по смерті свого батька був ще замолодий для правління царством. Через це Юдею перетворили знову на римську провінцію якою управляли римські прокуратори. Лише у 48 році по смерті його дядька Ірода II в Єрусалимі Агріппі II було доручено верховне спостереження над храмом, право призначення первосвящеників і царські почесті. У 53 році Агріппа II отримав у володіння території колишньої Філіппської тетрархії. По смерті Клавдія (54 р.) імператор Нерон додав до його володінь частину Галілеї з головним містом Тівберіада.
Крім сина Ірод Агріппа I мав дві дочки. Одна з них Береніка була дружиною сина Юлія Александра, потім дружиною її дядька Ірода Халкійського і коханкою імператора Тита. Друга донька Друзілла стала дружиною прокуратора Юдеї Марка Антонія Фелікса.