Енхансер

Енхансер (від англ. enhance — «збільшувати»,«покращувати») — коротка ділянка ДНК, що до цієї ділянки можуть проєднуватися білки (а саме, фактори транскрипції), для збільшення рівню транскрипції гену або оперону. Енхансеру не потрібно знаходитися безпосередньо поряд з геном, на який він діє, і навіть не потрібно знаходитися на тій самій хромосомі. Структура комплексу хроматину ДНК згорнута таким чином, що хоча ділянка ДНК може знаходитися далеко в термінах пар основ, геометрично вона знаходиться поруч з промотором і геном. Це дозволяє енхансеру взаємодіяти із загальними факторами транскрипції і РНК-полімеразою II. Енхансер може знаходитися як до, так і після гену, який він регулює. Енхансери не впливають безпосередньо на промотори, але здійснюють це за допомогою білків-активаторів. Ці білки взаємодіють з комплексом, який привертає полімеразу і загальні фактори транскрипції, які потім починають транскрипцію гену. Енхансери також можуть розташовуватись в межах інтронів. Орієнтація енхансера також зазвичай може бути змінена без впливу на його функцію. До того ж, в деяких випадках енхансер може бути вилучений і пересаджений на нішу ділянку хромосоми зі збереженням його впливау на транскрипцію гену. Зараз існують дві моделі обробки інформації за допомогою енхансерів:

• Енхансосоми — залежать від надзвичайно кооперативної координованації активності і можуть бути блокованимим однією мутацією, які переміщає обов'язкові місцеположення індивідуальних білків
• Гнучкі системи — менш інтегровані численні білки, що незалежно регулюють експресію генів, і тільки їх сумарна активність впливає на транскрипційні комплекси.

Зовнішні посилання

• MeSH Enhancer+Elements+(Genetics)