Станція-привид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Станція-привид» — умовна назва невідкритих або недоступних пасажирам станцій метро.

Проміжну станцію-привид можна бачити з вікна потягу, що прямує повз неї (на відміну від заділів під станції та колії, які зазвичай не видно під час їзди потягом). Щоб не стрясати конструкції станції, потяги зазвичай проїжджають через них, знизивши швидкість. Поняття широко оприлюднили дигери в середині 1990-х років (за часів ще не доступних для всіх фото-відео зйомок і технології GPS) за рахунок досліджень подібного роду об'єктів.

Приклади[ред. | ред. код]

Київський метрополітен[ред. | ред. код]

  • «Теличка» побудована в конструкціях 1992 року на пусковій дільниці Сирецько-Печерської лінії. Роботи припинені.
  • «Львівська брама» побудована в конструкціях 1996 року на пусковій дільниці Сирецько-Печерської лінії. Не побудований вихід на поверхню.
  • «Герцена» побудована в конструкціях 2000 року на пусковій дільниці Сирецько-Печерської лінії. Роботи припинені.

Криворізький метротрам[ред. | ред. код]

  • Вовнопрядильна — побудована в конструкціях на 3-й дільниці 1999 року, законсервована.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]