Перейти до вмісту

Сирецько-Печерська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сирецько-Печерська лінія
Київський метрополітен
Відкриття першої ділянки 30 грудня 1989 року
Довжина, км 23,9
Кількість станцій 16
Час проїзду, хв 39
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 5
Кількість вагонів у складі поїзда 5
Інтервал руху в години пік 1:45[1], 3:30
Максимальна пропускна здатність 34 пари поїздів на годину
Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу 325,3
Найнапруженіша станція Лук'янівська
Наземні ділянки Південний міст (1,2 км)
Електродепо Харківське
ТЧ «Виноградар»
ПК06+00
Маршала Гречка
ПК4+45
Виноградар
ПК3'+20
Варшавська
ПК21+02
Мостицька
ПК41+33
Сирець +зал
ПК56+96
Дорогожичі
ПК68+03
Герцена
ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71
Лук'янівська +M
ПК100+18
Львівська брама
ПК114+62
Золоті ворота +M
ПК122+50
Палац спорту +M
ССГ до ст. Хрещатик
ССГ до ст. Майдан Незалежності
ПК133+91
Кловська
ПК147+27
Печерська
ПК158+20
Звіринецька
ПК177+40
Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28
Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42
Славутич
ПК219+34
Осокорки
ПК233+02
Позняки
ПК245+50
Харківська
ПК256+93
Вирлиця
ПК269+09
Бориспільська
ТЧ-3 «Харківське»
ПК280+04
Червоний Хутір

Сирéцько-Печéрська лíнія — історично третя, так звана «зелена» лінія Київського метрополітену. Вона налічує 16 станцій, а її загальна експлуатаційна довжина складає 23,91 км.[2]

На лінії встановлено максимальний розмір руху в годину «пік» до 40 пар поїздів на годину, хоча фактичні показники становлять 34 пари при експлуатаційній швидкості 35,57 км/год. Роботу та обслуговування рухомого складу лінії забезпечує електродепо «Харківське» (ТЧ-3), експлуатаційний парк якого становить 270 вагонів.[2]

Нумерація колій: Сирець — Червоний Хутір-I, Червоний Хутір — Сирець-II.

Історія будівництва

[ред. | ред. код]

Будівництво Сирецько-Печерської лінії розпочалося у 1980 році. Її перша пускова дільниця у складі станцій «Золоті ворота», «Палац спорту» та «Мечнікова» (нині «Кловська») була введена в експлуатацію 30 грудня 1989 року. Ця подія започаткувала розвиток третього транспортного радіуса столиці, який з’єднав центр міста з лівобережними житловими масивами.[2]

Наступний етап активного розширення лінії розпочався наприкінці 1990-х років. У 2000 році було відкрито дільницю від станції «Лук'янівська» до «Дорогожичів» завдовжки 2,7 км, а у 2004 році лінію подовжили ще на 1,2 км до станції «Сирець». Ці кроки дозволили значно покращити транспортне сполучення північно-західних районів Києва.[2]

Завершальний етап формування сучасної конфігурації лінії відбувся у період з 2005 по 2008 роки. У цей час було споруджено дільницю від станції «Харківська» до «Червоного Хутора» загальною довжиною 3,8 км. З 23 травня 2008 року, після відкриття станції «Червоний Хутір», лінія функціонує у своєму повному сучасному складі — від станції «Сирець» до станції «Червоний Хутір».[2]

Пускова дистанція (об'єкт) Дата Довжина, км
«Золоті ворота», «Палац спорту», «Мечникова» (нині – «Кловська»), пересадкові вузли між станціями «Золоті ворота»
і «Ленінська» (нині – «Театральна»), «Палац спорту» і «Площа Льва Толстого» (зараз «Площа Українських Героїв»)
30 грудня 1989 року 1,9
«Дружби народів» (зараз «Звіринецька»), «Видубичі» 29 грудня 1991 року 4,4
«Славутич», «Осокорки» 30 грудня 1992 року 4,2
«Позняки», «Харківська» 28 грудня 1994 року 2,6
«Лук'янівська» 30 грудня 1996 року 3,1
«Печерська» на дистанції між станціями «Кловська» і «Дружби народів» (зараз «Звіринецька») 27 грудня 1997 року
«Дорогожичі» 30 березня 2000 року 2,6
Другий вихід на станції «Видубичі» червень 2001 року
«Сирець» 14 жовтня 2004 року 1,6
«Бориспільська» 23 серпня 2005 року 2,4
«Вирлиця» на дистанції між станціями «Харківська» і «Бориспільська» 4 березня 2006 року
Електродепо «Харківське» (ТЧ-3) 23 серпня 2007 року
«Червоний Хутір» 23 травня 2008 року 1,1
Разом: 16 станцій 23,9

Будівництво дільниці від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі

[ред. | ред. код]

17 лютого 2017 року відбулося засідання постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами, яке ознаменувало початок реалізації проєкту продовження Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі міста Києва. Депутати заслухали звіт розробників щодо майбутнього будівництва дільниці, яка передбачала дві нові станції та електродепо. На той момент вже було розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва, яке передали на державну експертизу, що було необхідною умовою для початку безпосереднього проєктування. Згідно з представленим ТЕО, на ділянці між майбутніми станціями «Мостицька» та «Проспект Правди» планувалося вперше для Києва застосувати інноваційне технічне рішення – будівництво двоповерхових тунелів.[3]

11 липня 2018 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1216 було затверджено проєкт будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (1-а черга будівництва – дільниця від ст. «Сирець» до ст. «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік ст. «Виноградар».[4]

У період з 20 листопада 2018 року до 24 січня 2023 року генеральний підрядник будівництва АТ «Київметробуд» виконував роботи зі спорудження тунелів метро від станції «Сирець» до майбутньої станції «Проспект Правди». Проте за вказаний період будівництво жодної з двох станцій так і не розпочалося.[5]

8 листопада 2024 року новий генпідрядник «Автострада» повідомила про відновлення будівництва Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар.[6]

З 5 квітня 2025 року по 5 квітня 2026 року на проспекті Європейського Союзу було частково обмежено рух транспорту та пішоходів. Обмеження діють на ділянці від вулиці Василя Порика до проспекту Свободи і пов'язані з необхідністю будівництва тунелів, підземних переходів та вхідної групи станції «Варшавська».[7]

Перейменування

[ред. | ред. код]
Станція Попередня назва Роки
Кловська Мечникова 19891993
Звіринецька Дружби Народів 19912023
Варшавська Проспект Правди 20172023
Маршала Гречка Синьоозерна 20122018

Пасажиропотік

[ред. | ред. код]
Станція Пасажиропотік, тис. осіб/добу
2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Сирець 9,8 10,6 10,5 10,8 10,3 10,0 10,2 10,7 11,0
Дорогожичі 18,7 18,5 18,1 18,1 16,8 16,1 15,6 15,9 16,0
Лук'янівська 45,1 44,3 43,8 43,9 41,4 39,8 39,1 40,0 39,8
Золоті ворота 18,3 19,9 20,5 20,8 20,0 19,7 19,3 20,0 20,8
Палац спорту 19,1 17,5 17,8 18,6 20,0 21,8 24,2 24,5 24,5
Кловська 12,3 12,3 12,5 12,7 12,0 11,6 11,6 11,9 11,8
Печерська 24,6 24,7 24,5 25,1 23,7 22,5 22,7 23,9 24,6
Звіринецька 25,7 24,7 24,7 24,7 22,9 22,2 22,0 22,5 22,8
Видубичі 35,3 36,0 36,4 36,1 33,4 31,5 31,8 33,0 32,1
Славутич 6,6 6,3 6,4 6,1 6,3 6,4 6,4 6,8 6,9
Осокорки 14,2 16,5 17,5 18,8 18,8 19,1 19,0 20,0 20,7
Позняки 37,8 38,8 39,7 40,3 38,7 37,8 38,2 38,8 39,9
Харківська 33,4 30,9 30,0 30,2 28,3 26,6 26,3 26,8 26,1
Вирлиця 7,7 7,4 7,2 7,2 6,8 6,8 6,6 6,6 6,7
Бориспільська 16,2 17,0 17,5 17,2 16,2 15,5 15,9 16,6 16,7
Червоний Хутір 5,2 5,0 4,8 4,9 4,6 4,3 4,3 4,6 4,8
Загалом на лінії,
тис. осіб/добу
330,0 330,4 331,9 335,5 320,2 311,7 313,2 322,6 325,3
Загалом на лінії,
тис. осіб/рік
120 429,30 120 624,47 121 736,57 122 466,86 116 890,81 113 782,99 114 625,7 117 731,5 118 723,3

Перспектива розвитку

[ред. | ред. код]
Мапа
Сирецько-Печерська лінія Київського метрополітену

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На ділянці від ст. Лук’янівська до ст. Харківська
  2. а б в г д Додаток 2 до завдання на розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Києва» (PDF) (укр.). Департамент містобудування та архітектури КМДА. Процитовано 22 травня 2024.
  3. На засіданні профільної комісії Київради депутати заслухали інформацію від розробників щодо проектування Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на ж/м «Виноградар». Подільська районна в місті Києві державна адміністрація. 17 лютого 2017. Процитовано 24 жовтня 2025.
  4. Про затвердження проєкту «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (1-а черга будівництва – дільниця від ст. «Сирець» до ст. «Проспект Правди»)». № 1216. Київська міська державна адміністрація (КМДА). 11 липня 2018. Процитовано 24 жовтня 2025.
  5. Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (1-а черга будівництва). ProZorro (Тендер UA-2018-09-10-000597-b). 10 вересня 2018. Процитовано 24 жовтня 2025. Договір укладено 20.11.2018 з АТ «Київметробуд», розірвано 24.01.2023
  6. У Києві відновили будівництво метро на Виноградар. suspilne.media. 8 листопада 2024. Процитовано 26 грудня 2024.
  7. Для будівництва метро на Виноградар із 5 квітня 2025 року закриють рух частиною просп. Європейського Союзу від просп. Василя Порика до просп. Свободи. Київська міська державна адміністрація (КМДА). 28 березня 2025. Процитовано 24 жовтня 2025.
  8. У Кличка планують почати будівництво метро на Виноградар вже цього року - 01.02.2017 15:16 — Новини Укрінформ. Процитовано 2 лютого 2017.
  9. Київ: затвердили будівництво метро на Виноградар // BBC News. Україна. — 2017. — 25 серпня. [Архівовано з першоджерела 25 липня 2017.]

Джерела

[ред. | ред. код]