Суліко (пісня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Суліко»
Пісня Іван Ребров, Ансамбль пісні і танцю Російської армії імені О. В. Александрова і Sulkhan Tsintsadzed
Випущено 1895
Мова грузинська
Автор слів Церетелі Акакій Ростомович

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Суліко (груз. სულიკო) — відома грузинська пісня, написана Акакієм Церетелі[1] й покладена на музику Варінкою Церетелі. Назва походить від грузинського чоловічого й жіночого імені, що означає «душа», «душенька».

Грузинська марка на честь Акакія Церетелі — автора слів пісні «Суліко»

Історія[ред. | ред. код]

Вірш уперше був опублікований у 1895 році[2] під авторством Акакія Церетелі в грузинськму соціал-демократичному журналі «Квалі» («Борозна»), що виходив у Тбілісі. Музику написала Барбара (Варвара, Варінка) Мачаваріані-Церетелі — дружина родича поета. Спочатку була написана версія для гітари. Дебют перед публікою відбувся в 1898 році. У тому ж році англійська фірма «Фонограф» здійснила перший грамофонний запис, де співала сама Варінка. У 1900 Коте Поцхверашвілі адаптував ноти для фортепіано і чонгурі. У 1905 пісня була виконана в Кутаїському народному театрі.

«Суліко» стала популярною після 1937 року, коли жіночий вокальний ансамбль під диригуванням Авксентія Мегрелідзе представив її ширшій аудиторії на тижні грузинської культури в Москві, видавши пісню за народну. Йосипу Сталіну, який походив з Грузії і на той час був Секретарем ЦК КПРС, сподобалася пісня[3], що сприяло її розповсюдженню на радіо.

Переклади[ред. | ред. код]

Ноти до пісні «Суліко», 1948 рік.

Українською цю пісню переклав Микола Бажан.

Грузинською[4] Українською (пер. М. Бажана)[5] Українською (сучасний пер.)[6]
საყვარლის საფლავს ვეძებდი,

ვერ ვნახე!.. დაკარგულიყო!..

გულამოსკვნილი ვტიროდი

«სადა ხარ, ჩემო სულიკო?!»

Між могил ходив і шукав,

Де кохана спить… Не знайти!…

І заплакав я, запитав:

«Суліко моя, де ж це ти?»

ეკალში ვარდი შევნიშნე,

ობლად რომ ამოსულიყო,

გულის ფანცქალით ვკითხავდი

«შენ ხომ არა ხარ სულიკო?!»

На кущі троянд я уздрів

Квітку, повну чар красоти.

Я питав її, я молив:

«Суліко моя, де ж це ти?»

В терні я троянду знайшов,

В самоті росла над струмком,

З трепетом у серці підійшов:

«Чи не ти моя Суліко?!»

სულგანაბული ბულბული

ფოთლებში მიმალულიყო,

მივეხმატკბილე ჩიტუნას

«შენ ხომ არა ხარ სულიკო?!»

Соловей в гаях не співав,

Скрився на гілках, між листи.

Ніжно я його запитав:

«Суліко моя, це не ти?»

Соловей притих, не співав,

Заховався десь за листком;

Лагідно я пташку запитав:

«Чи не ти моя Суліко?!»

შეიფრთქიალა მგოსანმა,

ყვავილს ნისკარტი შეახო,

ჩაიკვნეს-ჩაიჭიკჭიკა,

თითქოს სთქვა «დიახ, დიახო!»

Затремтів співець, цар ночей,

І мені подав згоди знак, —

Застогнав, заграв соловей,

Наче відказав: «Так, о, так!»

ნიშნად თანხმობის კოკობი

შეირხა … თავი დახარა,

ცვარ-მარგალიტი ციური

დაბლა ცრემლებად დაჰყარა.

За гойдався весь пишний цвіт

І схилив чоло журно вниз,

І перлини рос впали з віт,

Як ясний струмок чистих сліз.

დაგვქათქათებდა ვარსკვლავი,

სხივები გადმოსულიყო,

მას შევეკითხე შეფრქვევით

«შენ ხომ არა ხარ სულიყო?!»

В небесах зоря проплива,

Сяй і блищить з висоти.

Звів до неї ввись я слова:

«Суліко моя, це не ти?»

Промениста ясна зоря

Засіяла в небі смерком,

З почуттям звернувсь до зірки я:

«Чи не ти моя Суліко?!»

დასტური მომცა ციმციმით,

სხივები გადმომაყარა

და იმ დროს ყურში ჩურჩულით

ნიავმაც ასე მახარა

І зоря в одвіт мерехтить,

Шле до мене свій промінець,

І в цю світлу мить, в щасну мить

Шепонув мені вітерець:

«ეგ არის, რასაც ეძებდი,

მორჩი და მოისვენეო!

დღე დაიღამე აწ ტკბილად

და ღამე გაითენეო!

«Ти знайшов оте, що шукав.

Нині відпочинь в тишині:

Хай би лютий біль перестав,

Хай би надійшли тихі дні!

სამად შექმნილა ის ერთი

ვარსკვლავად, ბულბულ, ვარდადო,

თქვენ ერთანეთი რადგანაც

ამ ქვეყნად შეგიყვარდათო».

В золотій зорі, в солов'ї

І в квітках троянд ти знайшов

Образ дорогий, взір її –

В них живе твій пал і любов!»

Соловей, троянда, зоря –

В них я свою милу знайшов,

Бо на цьому світі в нас була

Віддана гаряча любов.

მენიშნა!.. აღარ დავეძებ

საყვარლის კუბო-სამარეს,

აღარც შევჩვი ქვეყანას,

აღარ ვღვრი ცრემლებს მდუღარეს!

Знак я зрозумів; з тих хвилин

Не блукаю більш між могил,

Не клену життя марний плин,

Не гублю в журбі власних сил.

ბულბულს ყურს ვუგდებ, ვარდს ვყნოსავ,

ვარსკვლავს შევყურებ ლხენითა

და, რასაცა ვგრძნობ მე იმ დროს,

ვერ გამომითქვამს ენითა!

Запахом троянд я п'янюсь,

Слухаю пісень солов'я,

В сяєво зорі задивлюсь,

І життя земне славлю я.

ისევ გამეხსნა სიცოცხლე,

დღემდე რომ მწარედ კრულ იყო,

ახლა კი ვიცი, სადაც ხარ

სამგან გაქვს ბინა, სულიკო!

Силу для життя чую знов,

Не клену його темний шлях,

Бо пізнав тепер, де твій схов:

Скрилась Суліко в трьох місцях.


Існують також переклади на російську[7], польську[8], румунську, англійську, німецьку[9], баскську, китайську[10][неавторитетне джерело], японську[11] та іврит[12][неавторитетне джерело].

Слід у культурі[ред. | ред. код]

«Суліко» була одною з улюблених пісень Йосипа Сталіна, її часто грали на тогочасному радіо. Вона відома на всій території колишнього Радянського Союзу та Східного блоку.

Дмитро Шостакович видозмінив мелодію цієї пісні і використав у своєму творі «Антиформалістичний райок». Він презентував цей музичний твір уже після смерті Сталіна.

«Суліко» була використана в радянському фільмі «Міміно» 1977 року.

Оперний ансамбль з Курессааре (Естонія) дав собі назву «Суліко» .

У 2019 році професорка Тбіліського університету Ніно Попіашвілі видала книжку «Суліко мовами народів світу».[13]

Виконання[ред. | ред. код]

Існує чимало переспівів цього відомого мотиву. Ось деякі з них.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Церетелі Акакій (біографія).
  2. "Сулико" - кто придумал эту щемящую и грациозную мелодию? Юная имеретинка по имени Варенька. Friend in Georgia (ru-RU) . Процитовано 19 лютого 2022.
  3. Shaffer, E. S. (27 жовтня 1994). Comparative Criticism: Volume 16, Revolutions and Censorship (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-47199-2.
  4. სულიკო. Specimen (амер.). 10 жовтня 2018. Процитовано 19 квітня 2022.
  5. Бажан, Микола (1975). Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. Київ: Дніпро.
  6. Ніно Катамадзе. minus.lviv.ua. Процитовано 10.05.2022.
  7. Грузинская песня - Сулико | Текст песни и Перевод на русский. pesni.guru. Процитовано 20 лютого 2022.
  8. Suliko - Utwory - Cyfrowa Biblioteka Polskiej Piosenki. bibliotekapiosenki.pl. Процитовано 20 лютого 2022.
  9. SovMusic.ru - Сулико - Немецкий. sovmusic.ru. Процитовано 20 лютого 2022.
  10. 蘇麗科 Suliko - Georgian Song (укр.), процитовано 20 лютого 2022
  11. SovMusic.ru - Сулико - японский. sovmusic.ru. Процитовано 20 лютого 2022.
  12. Suliko - Adi Yacobi - სულიკო - Сулико - סוליקו - עדי יעקבי (укр.), процитовано 20 лютого 2022
  13. „სულიკო მსოფლიოს ხალხთა ენებზე“. 1TV (ka-GE) . Процитовано 20 лютого 2022.