Суриков Іван Захарович
| Суриков Іван Захарович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
6 (18) квітня 1841 Novosyolovod, Большесельський район, Іванівська Промислова область, РСФРР | |||
| Помер |
6 (18) травня 1880 (39 років) Москва, Російська імперія[1] ·туберкульоз | |||
| Поховання | П'ятницький цвинтар[d] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1860 | |||
| Жанр | вірш | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Суриков Іван Захарович у Вікісховищі | ||||
Суриков Іван Захарович (25 березня [6 квітня] 1841 — 24 квітня [6 травня] 1880) — російський поет, представник «селянського» напряму в російській літературі, автор хрестоматійного вірша «Дитинство»[2]. Інший його вірш «В степу» в народній переробці став популярною піснею «Степ та степ навкруг»[3]. На його вірші П. І. Чайковський написав романс «Я ли в поле да ни травушка была».
Народився в сім'ї оброчного кріпосного графа Шереметєва. Деякий час жив в селі Углицького повіту Ярославської губернії, потім навесні 1849 року (у 8 років) разом з матір'ю переїхав до Москви, де його батько працював прикажчиком в овочевій лавці, а потім відкрив власну овочеву лавку на Ординці.
Допомагав батькові в роботі, паралельно навчився грамоті у двох сестер-богомолок з купецької сім'ї, багато читав — спочатку, в основному, житія святих (за якими його вчили). Він натрапив також на кілька романсів Мерзлякова, пісень Циганова і байок Дмитрієва та за читанням цих віршів, за власним зізнанням, вперше сам відчув неясний потяг до поезії. Дуже рано почав писати вірші, але його перші поетичні спроби не дійшли до нас — автор знищив їх.
На початку 1860-х років поет О. М. Плещеєв допоміг молодому Сурикову опублікувати вірші в журналі «Развлечение», потім пішли публікації в таких виданнях, як «Недільне дозвілля», «Ілюстрована газета», «Дело», «Вітчизняні записки», «Сім'я і школа», «Виховання і навчання».
У 1871 році у Сурикова виходить перша власна поетична збірка. У 1875 і 1877 роках ще дві. Тоді ж його обирають членом московського Товариства любителів російської словесності.
У ці ж роки Суриков організовує літературно-музичний гурток, мета якого — допомагати письменникам і поетам з народу, перш за все селянам. У 1872 році вони випустили альманах «Світанок».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Суриков Иван Захарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Детство (Суриков)(рос.)
- ↑ Степь да степь кругом(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Н. Нагорна. Суриков Іван Захарович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 1015-1016.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні аудіофайли
| |
|---|---|
|
Анна Нетребко и Даниэль Баренбойм. «Я ли в поле да не травушка была» |
|
