Тані Юн
| Тані Юн | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 28 січня 1903 |
| Місце народження | Чербай, Бадаєвська Волость, Ядринський повіт, Казанська губернія, Росія[1] |
| Дата смерті | 6 жовтня 1977 (74 роки) |
| Місце смерті | Чебоксари, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |  Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР СРСР |
| Професія | акторка, драматургиня Чувашії, перекладачка прози та драматургії чуваською мовою |
| Членство | СП СРСР |
| IMDb | ID 13861836 |
Таниі Юн (справжнє ім'я Тетяна Степанівна Максимова-Кошкінська; 28 січня 1903, Чербай, Бадаєвська Волость, Ядринський повіт, Казанська губернія, Чувашія[1] — 6 жовтня 1977) — чуваська театральна та кіноакторка, чуваська драматургиня, перекладачка, мемуаристка.
Народилася в сім'ї селянина середняка Стефана Бурашникова. Закінчила військово-спортивну московську школу, працювала інструктором фізкультури у Чебоксарах. У 1924 закінчила студію при Чуваському драмтеатрі.
У 1937 як жінка «ворога народу» була звільнена із театру[2]. 5 грудня 1937 трійкою НКВД Чувашії була засуджена заочно за статтею «контрреволюційна діяльність» терміном на 8 років з утриманням у Карлазі. У січні 1940 НКВД Чувашії скасував постанову трійки; була звільнена із зняттям судимості.
Мешкала у Москві.
Чоловік — Яким Максимов-Кошкінський (1893—1975) — чуваський актор та режисер, організатор чуваського театру і студії «Чувашкіно», драматург, перекладач, сценарист, народний артист Чувашії.
- донька Ізида (1930—1963); дружина поета Петра Градова (1925—2003);
- онука Тетяна — знялася у стрічці «Операція И та інші пригоди Шуріка» (Л.Гайдая) — роль неспокійної дівчинки Лєни;
- онук Андрій Градов[3] (нар. 1954) — кіноактор.
Знімалися у перших фільмах студії «Чувашкіно».
- Ролі в кіно
- 1926 — «Волзькі бунтарі» / чув. Атăл пăлхавçисем — мати
- 1927 — Сарпіке / чув. Сарпике — Сарпике(головна роль)
- 1928 — Чорний стовп / чув. Хура юпа — Уркка
- 1928 — Вихор на Волзі/ чув. Атăл çинчи тăвăл — Мар'є
- 1930 — «Праля» / чув. Аппайка — Таїса
- 1931 — Священна рощі / чув. Кіремет каті
- 1932 — Пам'ятай/ чув. Асту! — голова колхозу
1937—1940 рр. майже усі чуваські кінокартини, у яких знімалася Тані Юн, були знищені.
- Чуваський державний академічний драматичний театр ім. К. В. Іванова[4]
- «Аристократи» М. Погодина — Сонька
- «Після балу» М.Погодіна — Людмила
- «Вовки та вівці» (чув. Кашкёрсемпе сурёхсем) О. Островського — Глафіра
- «Платон Кречет» О. Корнійчука — Ліда
- «Аніса» О. Калгана — Аніса
- «Отелло» Вільям Шекспір — Емілія
- Трактирниця «Мірандоліна» Карло Ґольдоні — Мірандоліна
- «Ліза Короткова» Микола Айзман — Матрьона
- «Тăван çĕршывра» (У рідному краї) — Маруся
Перекладала починаючи з 1935[4]: «Оповідання» Теодора Драйзера, та інших авторів.
У 1972 опублікувала книжку спогадів «Дні та роки минулі» (чув. Иртнĕ кунсем-çулсем; перевидана у 2013). У передмові написано: «Гадаю,… я щаслива. Можливо, не всі мої бажання виконувалися. У моєму житті немало було і образливого і гіркотного. Але все ж — щаслива! Тому, що я актриса»[4].
- ↑ а б Нині — в Ядринском районі, Чувашия, Росія.
- ↑ Тани Юн. Аса илес килменнисем [Тани Юн. То, о чём не хочется вспоминать. Воспоминания. На чувашском языке.] // Газета «Хыпар», 1993, февраль, 2.
- ↑ Слава и трагедия Тани Юн: необыкновенные страницы судьбы первой чувашской киноактрисы. Новости в Чебоксарах. 30 січня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
- ↑ а б в История в лицах: 110 лет со дня рождения Тани Юн. Чувашский государственный академический драматический театр имени К. В. Иванова. 22 січня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.
- Антонов М. Асран кайми йĕр хăварчĕ // Коммунизм ялавĕ. — 1983. — 28 кăрлач.
- Антонов М. Тани Юн — первая чувашская киноактриса // Советская Чувашия. — 1993. — 30 янв.
- Игнатьева С. Прекрасный дьявол // Чебоксарские новости. — 1993. — 28 янв.
- Матвеева Г. И стали мгновения историей // Советская Чувашия. — 2005. — 23 июля.
- Орлов Г. Актриса, тăлмач // Ялав. — 1973. — № 1.
- Родионов Л. Актриса, тăлмачă, драматург // Коммунизм ялавĕ. — 1973. — 20 нарăс.
- Романова Ф. Театр, любимый народом. — Чебоксары, 1973. — С. 79.
- Тани Юн. РГУ «Государственный архив электронной и кинодокументации Чувашской Республики». Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
- Тани Юн. Маркедония. 24 жовтня 2010. Процитовано 6 грудня 2013.
- «Тани Юн» Телепередача Валерия Арсентьева, около 30 мин. яхăн, на чувашском языке. [недоступне посилання]
- Сачкова Л. Тани Юн юнĕ чĕрĕ : [чувас.]. — 2006, 12 ака.
- Тани Юн Статья в газете «Питĕр чăвашĕсем» [недоступне посилання]
- Тани Юн (Максимова-Кошкинская Татьяна Степановна). Немое кино. Процитовано 6 грудня 2013.
- К 100-летию со дня рождения Тани Юн. Официальный портал органов власти Чувашской Республики. Процитовано 6 грудня 2013.
- Максимова-Кошкинская Татьяна Степановна (Тани Юн). Управление по делам архивов Минкультуры Чувашии. Процитовано 6 грудня 2013.
- Переизданы мемуары Тани Юн : [рос.] // Ирĕклĕ сăмах / Свободное слово : интернет-газета. — 2013, 3 октября.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |