Таємничий лицар
Таємничий лицар | |
|---|---|
| італ. Il cavaliere misterioso | |
 Італійський постер до фільму | |
| Жанр | драма, історія, пригоди |
| Режисер | Ріккардо Фреда |
| Продюсер | Діно Де Лаурентіс |
| Сценаристи | |
| У головних ролях |
Вітторіо Гассман Марія Меркадер Івонн Сансон |
| Оператор | Родольфо Ломбарді |
| Композитор | Алессандро Чиконьїні |
| Художник | П'єро Філіппоне |
| Костюмер | Вітторіо Ніно Новарезе |
| Кінокомпанія | Lux film |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 1948 |
| Дата виходу | 1 листопада 1948 (Італія) |
| IMDb | ID 0039255 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Таємничий лицар у Вікісховищі | |
«Таємничий лицар» (італ. Il cavaliere misterioso) — італійський історично-пригодницький фільм 1948 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою з Вітторіо Гассманом в ролі Казанови.
Сюжет[ред. | ред. код]
Щоб врятувати життя брата, секретаря догаресси (дружини дожа), несправедливо звинуваченого в крадіжці листа, що її компрометує, Джакомо Казанова (Вітторіо Гассман) обіцяє догарессі знайти лист. Вона дає йому місяць, після закінчення якого брат буде страчений. У листі йдеться про приєднання Венеції до таємного союзу проти Росії. Отримавши від брата адресу і перстень, Казанова вирушає до Відня, де жила кохана жінка його брата Хільда, яка тепер померла. За вказаною адресою, Бургштрассе, 22, відчиняти йому відмовляються. Казанова знайомиться з дівчиною, що вийшла з цього будинку; він наполегливо кличе її на побачення, але вона не приходить. Вночі Казанова перелазить через стіну, що оточує будинок. Після сутички з охоронцями Казанова потрапляє на таємні збори змовників-слов'ян, де його приймають за свого за перснем, що належить Хільді, яка брала участь у змові. Ватажок змовників граф Іпатьєв навіть роздумує доручити Казанові доставку нещасливого листа у власні руки імператриці Катерині II. Іпатьєв розраховує, що імператриця опублікує лист, щоб з насолодою помститися дожу і догарессі, позбавивши їх поваги всієї Європи. Проте, дослухавшись до поради змовника на прізвище Польський, він спохвачується і замикає лист у сейф.
На великому прийомі, влаштованому Іпатьєвим, Казанова галантно доглядає за хазяйкою, графинею Паолою, й упізнає в її супутниці незнайомку, що не прийшла на призначене побачення, — молоду Єлизавету. Та дозволяє йому вночі пробратися у будинок. Казанова запам'ятав комбінацію сейфа — але, на жаль, сейф порожній. Казанову застає Польський, і вони б'ються на дуелі. Убивши Польського, Казанова втікає, прослизнувши через альков Паоли. Пізніше на поштовій станції по дорозі в Санкт-Петербург він знайомиться з графом Леманном (Джанна Марія Канале), який насправді виявляється графинею, до того ж гарненькою. Казанова намагається її спокусити, але його оглушає слуга графині. Графиня виконує свою секретну місію і передає листа Катерині II. На полюванні Казанова приходить на допомогу імператриці, що впала з коня. Він відводить Катерину в покої та встигає підмінити лист. Зібравши у себе всіх іноземних послів, Катерина II вголос зачитує листа. Проте воно виявляється іронічною запискою Казанови, адресований імператриці.
Казанову переслідують козаки. У таверні по дорозі він зустрічає Єлизавету, яку прогнав Іпатьєв, і втрачає дорогоцінні хвилини, намагаючись переконати її, що вона — його єдине справжнє кохання. Єлизавета сідає в його сани і вони устигають вислизнути від козаків, чиї коні тонуть у річці, коли під ними обрушується міст. Але Єлизавета смертельно поранена. Казанова повертає листа догарессі і домагається звільнення брата. Догаресса здивована смутком Казанови і розпитує його про любовні пригоди. «Невже хтось зумів забрати у вас жінку»? — запитує вона. «Так, суперник, з яким неможливо боротися». — «Хто ж»? — «Смерть»[1].
У ролях[ред. | ред. код]
| • Вітторіо Гассман | … | Джакомо Казанова |
| • Марія Меркадер | … | Єлизавета |
| • Івонн Сансон | … | Катерина II |
| • Джанна Марія Канале | … | графиня Леманн |
| • Еллі Парво | … | догаресса |
| • Сандра Маміс | … | графиня Ипатьєва |
| • Джованні Гінріч | … | великий інквізитор |
| • Данте Маджо | … | Дженнаро, слуга Казанова |
| • Вітторіо Дузе | … | Антоніо Морін, брат Казанови |
| • Антоніо Чента | … | барон Польський |
| • Альдо Нікодемі | … | граф Орлов, фаворит Катерини II |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію — Ріккардо Фреда, Маріо Монічеллі, Стефано Вандзіна
- Режисер-постановник — Ріккардо Фреда
- Продюсер — Діно Де Лаурентіс
- Композитор — Алессандро Чиконьїні
- Оператор — Родольфо Ломбарді
- Монтаж — Отелло Коланджелі
- Художник-постановник — П'єро Філіппоне
- Художник з костюмів — Вітторіо Ніно Новарезе
- Артдиректор — Вітторіо Ніно Новарезе
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Лурселль, Жак. Il cavaliere misterioso / Таинственный всадник // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 648-650. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Таємничий лицар на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 4.03.2017)- Таємничий лицар на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 4.03.2017)
|
