Координати: 21°40′00″ пд. ш. 140°37′00″ зх. д. / 21.666666666667° пд. ш. 140.61666666667° зх. д. / -21.666666666667; -140.61666666667

Тематангі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тематангі

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
21°40′00″ пд. ш. 140°37′00″ зх. д. / 21.666666666667° пд. ш. 140.61666666667° зх. д. / -21.666666666667; -140.61666666667
АкваторіяТихий океан
Група островівТуамоту
Площа61 км²
Країна
France
Адм. одиницяTureiad
Населення0 осіб (2007)
Відкрито5 квітня 1792
Тематангі. Карта розташування: Франція
Тематангі
Тематангі
Тематангі (Франція)
Мапа

CMNS: Тематангі у Вікісховищі

Тематагі або Тематангі[1] атол у південно-східній частині архіпелагу Туамоту, Французька Полінезія. Найближчим сусідом Тематагі є Муруроа, який розташований 161 км на схід — піввденний схід.

Тематагі — атол середнього розміру. Його довжина становить приблизно 11,5 км, максимальна ширина — 7 км, а площа — майже 8 км2. Оскільки його риф повністю оточує глибоку лагуну, площа якої становить 61 км2, немає судноплавного проходу в лагуну.

На рифі Тематагі є багато відносно великих островів, а також кілька невеликих острівців. Головне село Туйхана. Під час останнього перепису на Тематагі було 58 жителів.

Історія

[ред. | ред. код]
Розташування атолу Тематагі

Першим зареєстрованим європейцем, який відвідав цей атол, був капітан Вільям Блай на кораблі «Провіденс» 5 квітня 1792 року. На момент візиту Блая воно було безлюдним. Атол Тематагі відображається на деяких картах як «Острів лагуни Блая».

Коли Фредерік Бічі відвідав Тематагі в 1826 році, він знайшов там місцевих мешканців. У 1857 році капітан «Джулії», пропливаючи вздовж атолу Тематагі, побачив, як озброєні тубільці слідували курсом його шхуни, «одягнені у різнокольорові речі».

Населення

[ред. | ред. код]

У 1966 році католицький місіонер отець Віктор Велліс згадав у листі до свого єпископа, що він посадив на островах 135 тис. кокосових пальм. Команди робітників із сусідніх атолів проводили 3—4 місяці на рік у Тематагі, збираючи копру. Юридично атол не належав до суспільного надбання Полінезії: в документі зазначено, що «атол Тематагі отримав остаточну ліцензію SCI Tematagi Vanavana в 1974 році». Цей SCI очолювався Valleys і припинив роботу після його смерті в 1986 році.

У селі Теакоро збудовано понтонну пристань, церкву та адміністративні будівлі. Правовий статус населення неясний, оскільки атол залишається власністю SCI під виглядом католицької місії. У 1998 році були укладені угоди між віце-президентом Французької Полінезії та Бруно Ваном, шукачем перлів. У 2001 році в селі проживало 36 жителів. На атолі немає злітно-посадкової смуги, але з 2015 року тут працює телефонний і факсимільний зв’язок через супутник. 

Адміністрація

[ред. | ред. код]

Адміністративно Тематагі належить до комуни Турейя, яка включає атоли Турейя, Фангатауфа, Муруроа, Тематагі та Ванавана.

Зображення та карти

[ред. | ред. код]
Мешканці Тематагі, переселені на Таїті в 1857 році за те, що вони вбили та з’їли тих, хто вижив на шхуні, що зазнала аварії, «Сара Енн».
Мешканці Тематагі, переселені на Таїті в 1857 році за те, що вони вбили та з’їли тих, хто вижив на шхуні, що зазнала аварії, «Сара Енн». 
Джерело: Landsat S-07-20_2000 (1:70,000)
Джерело: Landsat S-07-20_2000 (1:70,000) 
Джерело: EVS Precision Map (1:70,000)
Джерело: EVS Precision Map (1:70,000) 

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Board of Geographical Names Site Internet: http://geonames.usgs.gov/foreign/index.html