Товстоліс Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Товстоліс Дмитро Іванович
Народився 8 вересня 1877(1877-09-08)
Чернігів
Помер 28 липня 1939(1939-07-28) (61 рік)
Поховання Байкове кладовище

Дмитро́ Іва́нович Товстолі́с (* 8 вересня 1877, Чернігів — † 28 липня 1939) — український вчений у галузі лісівництва, теоретик лісопаркового господарства. Нащадок українського аристократичного роду Товстолісів, відомого з часів ВКЛ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Петербурзький лісничий інститут.

З 1912 року — професор на Стебутовських вищих жіночих сільськогосподарських курсах у Петербурзі.

З 1923 року — професор Білоруського сільськогосподарського інституту.

Від 1925 року професор кафедри лісової таксації в Київському сільськогосподарському інституті, пізніше — в Лісогосподарському інституті.

1932 року звинувачений в контрреволюційних поглядах, зазнав переслідувань.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Автор праць з питань лісівництва, теорії приросту дерев і лісостанів. Розробив разом з Єв. Вотчалом метод організації тривалої підсочки сосни в умовах рубок догляду і систему лісопаркового господарства.

24 листопада 1927 року Український комітет охорони пам'яток природи (протокол Бюра № 43, параграф 5) видав проф. Товтолісу посвідчення постійного кореспондента Комітету по Київській окрузі[1].

1928 року створив посадку вільхи чорної на площі майже 5 га у Чорнобильському районі. 1968 року ця посадка оголошена ботанічною пам'яткою природи — Вільхові насадження професора Товстоліса.

Головна праця: «Дослід вивчення рубанок в лісовому господарстві» (1930).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЦДАВОВ України, Ф.166, Оп.6, Спр.9387, Арк.190

Література[ред. | ред. код]